"Наче армагеддон." Історія Наталі Дегтярьової увійшла до музею "Голоси Мирних" 

У розповіді йдеться, що чоловік Наталі Сергій Дегтярьов дістав тяжке поранення живота, коли вийшов на пошуки їжі для родини. Його доправили до міської лікарні, яка на той час була переповнена пораненими й мала брак медикаментів.

"Я не знаю, як його знайшла. Так, бігла по коридору, а потім назад уже якась інтуїція. Бачу, що щось рідне лежить на ліжку. Лікарі, коли робили операцію, щось говорили, що шансів немає", – розповіла Наталя.

Місце поховання Дегтярьова родині досі невідоме.

За кілька днів Наталя дізналася, що її свекр Володимир Дегтярьов загинув від уламкового поранення.

"Ми всі плакали. Дідуся поховали на городі – те, що від нього лишилося", – додав син Наталі Андрій.

Сім'я розповіла, що під час блокади Маріуполя вони залишалися без води, електроенергії й опалення.

"Було страшно. Сильні обстріли. Там наче армагеддон пройшовся: усе чорне, небо чорне, на дорозі я бачила мертву людину", – ідеться у свідченнях жінки.

За словами сина Наталі, до початку війни вона приховувала від родини діагноз – хворобу Паркінсона. Під час блокади доступу до потрібних ліків практично не було.

За сім'ю значною мірою відповідала старша сестра Андрія Оксана. Вона отримувала гуманітарну допомогу й намагалася знайти медикаменти для матері. Зрештою, ліки вдалося дістати за місяць.

"Ліки через місяць дочка дістала. Ходила в аптеку. Стояла там у чергах цілими днями. А потім диво – якась жіночка принесла ліки, коли аптека закрилася. Каже, від родичів залишилися", – розповіла Наталя.

Після відновлення лікування стан жінки покращився. Улітку 2022 року сім'я виїхала з Маріуполя. Зараз Дегтярьови живуть у Рівному, працюють і навчаються.

Дізнатися історію родини Наталі Дегтярьової можна на порталі музею.