Драпатий розповів про найдовшу ніч у житті і людину, яка порадила йому виходити з "котла"
ЗМІ опублікував архівне інтерв'ю Драпатого
Фото: Zelenskiy / Official / Telegram
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий у 2014 році, будучи на посаді командира батальйону 72-ї бригади, вивів із оточення в Луганській області 410 бійців свого батальйону та більш ніж 500 військовослужбовців інших бригад. У 2022 році в розмові з журналістами "Цензор.НЕТ" він назвав ту ніч найдовшою у своєму житті. Інтерв'ю було записане у лютому, ще до початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну, досі воно ніде не публікувалося.
Про деталі прориву Драпатий згадав у відповідь на запитання, як він зважився на це.
Він розповів, що разом із ним був Дмитро Храпач, який на той час був командиром дивізіону у 72-й бригаді. Тоді Драпатий зателефонував командиру 72-ї окремої механізованої бригади полковнику Андрію Грищенку і сказав, що 1-й батальйон іде через РФ.
"Він сказав: "Не думай! Збережи гідність, збережи людей. Спробуй іти на прорив", – пригадував Драпатий.
Далі, каже, він переговорив з Храпачем та озвучив, що Грищенко сказав прориватися, і що сам він, у принципі, підтримує таке рішення. До розмови з комбригом він мав теж іти з бійцями через російську територію, додав Драпатий. Після Драпатий і Храпач зібрали всіх офіцерів і сказали: "Йдемо на прорив!" Драпатий ішов попереду, на першому БМП.
На уточнення журналістки, чи мав він як командир батальйону так ризикувати, на той час комбат зазначив, що діяв, "мабуть, інтуїтивно", і що необхідно було так зробити, щоб бійці побачили і повірили в те, що роблять.
Драпатий зізнався, що було страшно, адже два тижні, а, може, й більше до них колони не доходили, не було ані провізії, ані боєприпасів, натомість всюди була невідомість.
"Де можливо, йшли дорогами, які були проїзними для цивільного населення. Йшли майже всю ніч – найдовшу в моєму житті. Кожний поворот лякав, бо невідомо було, що там чекає", – розповідав він. За його словами, виходили 6 серпня по окупованій території, загалом пройшли 160 км, забираючи дорогою інші підрозділи. Пересувалися вздовж кордону з РФ. Те, що вже в безпеці, зрозуміли аж у районі Савур-Могили, в селі Степанівка.
"Там 30-та бригада була. Коли ми побачили своїх… Не передати тих емоцій", – наголошував Драпатий.
На питання про те, що інший батальйон бригади все ж пішов через Росію, він підкреслив, що ніхто не може судити когось, правий він був у тій ситуації чи винуватий. "Можливо, в чомусь я винуватий. Не сказав, що все-ж таки йду на прорив, а не йду з усіма, як було вирішено", – поділився він. Драпатий пояснив, що тоді 2-й батальйон вже переходив кордон. Його командиром, яким тоді був Іван Войтенко, каже, вони спілкуються і "в принципі, порозумілися".
Контекст
- Драпатий розпочав військову службу у 72-й бригаді. На момент початку АТО 2014 року очолював у ній 2-й батальйон. Колишні побратими відгукувалися про Драпатого як про "легендарного командира".
- У серпні 2014 року Драпатий очолював ударну групу 72-ї бригади, яка виводила з-під ворожого вогню українські підрозділи, оточені в районі Ізварине – Червонопартизанськ (так званий Ізваринський котел).
- Восени 2024 року він очолив Сухопутні війська ЗСУ. На цій посаді Драпатий прослужив лише пів року. Він подав у відставку 1 червня 2025 року, після російського удару по 239-му навчальному центру.
- Президент України Володимир Зеленський увечері 21 липня оголосив про заміну головнокомандувача ЗСУ на тлі кількаденних протестів. Замість Олександра Сирського, який очолював ЗСУ протягом майже двох із половиною років, він призначив Драпатого.