Пошук по сайту

€51.10
$44.70

+23 Київ

Війна в Україні

Прорив у Маріуполь і скандальне звільнення із Сухопутки. Хто такий Драпатий і чому його називають наступником Сирського 

У розпал кадрової кризи й масових протестів в Україні все частіше звучить ім'я 43-річного генерал-майора, командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого. Його скандують протестувальники, згадують ЗМІ, а Bloomberg прямо називає Драпатого головним кандидатом на посаду головнокомандувача. Що відомо про генерала, який може очолити українську армію, – в матеріалі "ГОРДОН".

Наступник Сирського?

Після звільнення Михайла Федорова, яке перетворилося на скандал і переросло у велику кризу, тисячі людей вийшли на підтримку колишнього очільника міноборони. Лунали й заклики до звільнення головнокомандувача Олександра Сирського, з яким у Федорова був конфлікт, і до призначення замість нього Драпатого.

Про Драпатого згадав і Федоров під час свого брифінгу 16 липня – в контексті тиску і протидії від Генштабу. За його словами, генерал уже має три догани, а після слів Федорова може дістати ще одну.

"Це ізоляція й токсикація тих, хто розвивається. В тебе виходить? Красава, відстійник. Драпатий – третя догана, до побачення. Вибачте, Драпатий, думаю, вам після цього виступу буде четверта догана. Не хотілося б цього зробити, але в нас вже немає виходу про це не говорити", – наголосив ексміністр.

За словами джерела Bloomberg, президент Володимир Зеленський може звільнити Олександра Сирського з посади головкома ЗСУ "протягом кількох днів", і наймовірніший кандидат на заміну – Драпатий. Інше джерело сказало, що рішення поки не ухвалено, у списку кандидатів – 11 прізвищ.

Про Драпатого також пише "Українська правда". За даними джерел видання, про нього в Офісі президента "довгий час і чути не хотіли", але зараз, щоб виконати запит протестувальників, "доведеться чимось пожертвувати", тому що повертати Федорова на посаду міністра оборони влада не планує.

В Україні не так багато командирів, які могли б обійняти посаду головнокомандувача ЗСУ. За стандартами НАТО, які впроваджує Україна, головком мусить пройти всі щаблі командування: від тактичного й оперативного до оперативно-стратегічного (командування ОСУВ "Хортиця", "Таврія", "Дніпро") і досягти найвищого – стратегічного рівня. "Не можна просто взяти успішного командира бригади й поставити його керувати всією армією", – зазначає журналістка Юлія Кирієнко-Мерінова.

В армії є генерали, які керували не лише корпусами, а й оперативними командуваннями та працювали в Генштабі. Драпатий – один із них, але не єдиний.

Підтримка Федорова

Після звільнення Федорова Драпатий підтримав ексміністра.

"Із приходом нової команди до міністерства оборони з'явилася реальна спроба змінити правила, за якими роками жила військова система. Я вдячний команді за те, що вона взялася за цю роботу і не побоялася торкнутися речей, які система звикла обходити мовчанням", – написав він.

За словами генерала, останні пів року у війська нарешті з’явився партнер, який не лише постачав необхідне, а й вимагав змінювати підходи та швидше ухвалювати рішення. Одним із проєктів, які реально вплинули на ситуацію на фронті, Драпатий назвав "Лінію дронів".

"Взаємодія між військами і Міністерством оборони стала іншою", – написав командувач і додав, що система нарешті почала швидше підтримувати ініціативи, які народжуються безпосередньо у підрозділах.

Він підтвердив слова Федорова, що багато із цих рішень доводилося проводити всупереч системі, а не завдяки її роботі, і що чимало командирів досі працюють в умовах опору.

Його допис зібрав понад 31 тис. реакцій і сотні коментарів підтримки, зокрема від військовослужбовців.

Із командиром, який не зрадить, військовослужбовець готовий іти до кінця

Що відомо про Драпатого

Драпатий (позивний Рубін) – кадровий військовий, який присвятив силам оборони все своє життя. Він народився 1982 року у Кам'янці-Подільському Хмельницької області. Закінчив Харківський інститут танкових військ і Національний університет оборони України. 2021 року як найкращий випускник університету був нагороджений перехідним мечем королеви Великобританії.

Військову службу розпочав у 72-й бригаді. На момент початку АТО 2014 року очолював у ній 2-й батальйон. Колишні побратими відгукувалися про Драпатого як про "легендарного командира".

Повномасштабну війну з Росією зустрів на посаді заступника командувача Об'єднаних сил. Під час великої війни керував угрупованням військ "Південь" (яке, зокрема, звільняло Херсон), оперативно-тактичними угрупованнями "Харків" (яке відбивало повторний наступ росіян на регіон 2024-го) та "Луганськ", був заступником начальника Генштабу з підготовки військових. За оцінкою "Текстів", його призначали "гасити пожежі", призначаючи керівником найпроблемніших ОТУ, і він успішно стабілізував критичні ділянки фронту.

2024 року очолив Сухопутні війська, але прослужив на цій посаді менше ніж пів року. Із червня 2025 року командує Обʼєднаними силами.

"Так, проливається кров. Але нічого легко не дається. Треба пережити нам цей час і зробити все, щоб наші діти, нащадки не знали, що таке війна. Знали тільки по книжках з історії та, можливо, розповідях. Я в це вірю... [Яка у мене мрія?] Щоб через нашу перемогу наступив мир на нашій святій землі. Але тільки через нашу перемогу", – казав Драпатий улітку 2022 року.

А 2023-го зазначав: "Із командиром, який дбає, забезпечує, не покине, не зрадить, військовослужбовець готовий іти до кінця і виконувати завдання".

Комбат на легендарній "летючій БМП"

"Драпатий – людина-легенда ще із 2014 року", – писав старший аналітик фонду "Повернись живим", експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

9 травня 2014-го 72 бригада ЗСУ здійснила прорив у Маріуполь, щоб звільнити заручників, яких проросійські бойовики утримували в міському управлінні міліції й погрожували вбити. У першій БМП, яка прорвалася через блокпост бойовиків, був Драпатий, який тоді командував 2-м батальйоном бригади.

Сам Драпатий так згадував той день: "І в мене, і в моїх підлеглих була маленька боязнь не від того, що ми відправляємося на задачу, а від того, що це перше бойове завдання... Коли мені механік-водій доповідав, що перед нами барикади більші метра у висоту, питав, що робити, а я сказав, що беремо штурмом. Це відео облетіло весь світ. І вони (росіяни) не дочекаються".

Тоді українським військовим вдалося звільнити людей і організовано відійти. "А подальшу зачистку і дії виконували інші підрозділи, але вважаю, що ключовий момент у даній ситуації зіграли Збройні сили, які довели рішучість дій", – зазначив він. У червні Маріуполь було звільнено.

Вихід з "Ізваринського котла"

У серпні того ж року Драпатий очолював ударну групу 72-ї бригади, яка виводила з-під ворожого вогню українські підрозділи, оточені в районі Ізварине – Червонопартизанськ (так званий Ізваринський котел).

Підрозділи 72-ї, 79-ї, 24-ї бригади та прикордонники опинилися у вогневому кільці. Відповідати на обстріли з російської території вони не могли, а з іншого боку вогонь вели проросійські терористи, прикриваючись населеними пунктами.

"Були дні, коли нас по сім годин безперервно розстрілювали з усіх видів артилерії та мінометів. Сили були нерівні, допомога не підходила, боєприпаси закінчувалися, техніка майже вся була виведена з ладу. І тоді підрозділи пішли на прорив, вийти змогли не всі, а ті, хто прорвався, дійсно стали героями", – згадував Драпатий.

З оточення під керівництвом майора Драпатого вийшли 260 бійців 2-го батальйону 72-ї бригади з понад 30 одиницями техніки. За даними "Новинарні", під час триденного прориву комбат втратив одного бійця.

Керівництво Сухопутними військами і відставка після трагедії

Драпатий очолив Сухопутні війська ЗСУ восени 2024 року – у непростий час, коли, за оцінками західних аналітиків, російські окупанти просувалися на фронті найшвидшими з 2022 року темпами. Він став наймолодшим командувачем Сухопутних військ за всю історію України. Тоді це призначення популярного бойового командира схвалювали всі – і симпатики влади, і її критики.

 

"Драпатому вдасться щось змінити, якщо йому дозволять привести в командування свою команду", ― говорив тоді "Бабелю" співрозмовник у Генеральному штабі.

У грудні 2024-го Драпатий презентував план реформ Сухопутних військ. Він мав змінити підходи до рекрутингу і військової підготовки, цифровізувати бюрократичні процеси (у Сухопутних військах ввели електронний документообіг), змінити управління, логістику та соціальну підтримку військових. Він обіцяв реформу навчальних центрів і оптимізацію управлінських процесів.

Дещо він встиг. Завдяки Драпатому програми базової військової підготовки стали постійно оновлювати, враховуючи новий досвід на фронті. Фронтовий досвід враховують і під час навчання у військових академіях, а курсанти старших курсів стажуються у бойових бригадах (не на фронті), зазначали ЗМІ.

Утім, на цій посаді Драпатий прослужив лише пів року. Він подав у відставку 1 червня 2025 року, після російського удару по 239-му навчальному центру Сухопутних військ, де загинуло 13 бійців (це була вже друга смертельна атака РФ на цей центр за чотири місяці).

"Це усвідомлений крок, продиктований моїм особистим відчуттям відповідальності за трагедію, – писав тоді Драпатий. – Кругова порука та безкарність – отрута для армії. Я намагався викорінити її із Сухопутних військ. Але якщо трагедії повторюються – значить, моїх зусиль було недостатньо".

Видання "Бабель" із посиланням на джерела у військових колах писало про те, чому Драпатому не вдалося повноцінно реформувати Сухопутні війська.

Одна із причин – те, що наприкінці січня 2025 року президент повернув бойового генерала на фронт: призначив командувачем ОСУВ "Хортиця". Його головним завданням було стабілізувати покровський напрямок. Свого часу Сирського критикували за те, що він одночасно обіймав дві посади – командувача Сухопутних військ і командувача ОСУВ "Хортиця" – і не встигав керувати обома командуваннями. Цю помилку повторили, казав співрозмовник "Бабеля": "Не може одна людина і за велику частину фронту відповідати, і реформувати таку махину, як командування Сухопутних військ".

За словами джерел видання, фронт просідав на деяких ділянках, зокрема й тому, що Драпатому не давали повною мірою поміняти штаби командування окремих ОТУ. У командуванні Сухопутних військ йому теж вдалося призначити потрібних йому людей тільки на частину посад.

В оточенні Олександра Сирського вважали, що Драпатий почав політичну кар’єру і стежить за власним рейтингом. Кілька незалежних джерел "Бабеля" стверджували, що про це Сирський говорив президенту. У команді Драпатого це заперечували і називали чутками, які мають дискредитувати його перед Банковою.

"Він не корупційний, мислить нестандартно і завжди відмовлявся щось "порішати". Тому його вважають білою вороною і підозрюють у політичних амбіціях. Але їх ніколи не було – це видно хоча б із того, що він майже не зʼявляється публічно", – розповів співрозмовник видання з оточення Драпатого.

Командування Об'єднаними силами і "звуження сфер впливу"

Після відставки за результатами розмови з президентом Драпатий дістав нову посаду – командувача Обʼєднаних сил. Як казав тоді Зеленський – щоб генерал "міг займатися фронтом на 100%". Він також керував оперативно-стратегічними угрупованнями військ "Хортиця" і "Дніпро".

А восени 2025 року став очільником новоствореного угруповання Об'єднаних сил, відповідального за оборону Харківської області і прилеглих територій. Це, за спостереженнями журналістів "Української правди", суттєво звузило "сфери впливу та відповідальності Драпатого".

"Формально рішення головкома щодо переведення Драпатого є виконанням корпусної реформи, яка передбачає ліквідацію тимчасових органів управління, серед яких ОСУВ. Утім, один зі співрозмовників УП припустив, що в такий спосіб Сирський "позбувається конкурента", – писали журналісти.

Про це заявляла й кореспондентка "Текстів" Анна Калюжна. "У ході реформи в генерала Драпатого відкусили законну частину повноважень. Незважаючи на те що він де-юре друга людина в командуванні фронтом, ділянку його відповідальності зменшили ще вдвічі від того, якою вона була... Є непоодинокі заяви про те, що Сирський вважає його своїм конкурентом. Адже він має високу довіру серед підлеглих офіцерів та загалом у суспільстві", – писала вона.

А "Бабель" тоді зазначав, що посада командувача Обʼєднаних сил – формальна. Хоча за стандартами НАТО командувач КОС – це "командувач війни", який має вирішувати, як застосовувати всі війська по всій лінії фронту, але де-факто фронтом командує безпосередньо Сирський. Він розподіляє зброю і боєприпаси по підрозділах, керує розподілом мобілізованих, які пройшли підготовку, і деякими операціями й навіть може вказати, де й яку позицію обладнати.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях

 Читати