"Справжній кошмар". Як РФ і окупований Крим через паливну кризу ризикують залишитися без урожаю 

Коли в Україні починаються жнива, люди кажуть, що збирають хліб. Від початку повномасштабної війни українські сільгоспвиробники, крім звичних ризиків, повʼязаних, наприклад, з погодою чи вологістю або іншими якостями зерна, щодня стикаються з воєнними викликами. Чи не згорить урожай від прильоту на поле, чи не опиниться поле в окупації, чи не прилетить уламок чи ракета у вантажівку з зерном прямо в порту? Ці питання актуальні вже пʼяті жнива підряд. Але цього року без зібраного хліба ризикують опинитися росіяни.

Унаслідок кампанії із завданням далекобійних ударів по російських НПЗ в країні-агресорі почалася масштабна паливна криза. Вона, за оцінкою FT, зачепила понад 50 млн росіян – приблизно 35% населення, в більшості регіонів запроваджено обмеження на продаж пального, три оголосили режим "підвищеної готовності" – останній крок перед надзвичайним станом, пише видання. Найгостріша криза – в окупованому Росією Криму. Там надзвичайну ситуацію оголосили ще 26 червня, бензин можна придбати тільки за талонами, світло – по графіку.

Збір зернових – справа доволі термінова. Це потрібно робити, поки стоїть сонячна погода, при цьому необхідно встигнути в період, коли зерно вже дозріло, але ще не обсипалося. Як пише російська редакція Forbes, на все – від тижня до 10 днів.

У таких умовах техніка для збору збіжжя на поля окупованого півострова, очевидно, навіть не виходила – якщо в російських регіонах є затримки з постачанням палива, то в Криму її нічим заправити взагалі, зазначають джерела Forbes в асоціації агровиробників. Така ж інформація надходить і з місць – кримський активіст, чийого імені не розкривають, повідомляв проєкту "Крим. Реалії" 1 липня, що поля з дозрілими зерновими поблизу міста Білогороськ (неподалік Сімферополя) стоять нескошені через відсутність палива. І така ситуація по всьому півострову, каже він. Поля обсипаються, а поряд – найбільший на півострові карʼєр, який теж зупинено через відсутність палива: "Економіка регіону паралізована".

У російських регіонах ситуація не значно краща. Forbes називає жнива "справжнім кошмаром" для аграріїв країни-окупанта. Співрозмовник видання, який працює в сільськогосподарській сфері Свердловської області, назвав ситуацію критичною.

"Запаси палива є на місяць, що потім – ніхто не знає. Поки що чиновники лише складають нескінченну кількість таблиць з графіками потреб та можливостей з палива, і все", – нарікає він.

Ще один неназваний співрозмовник ЗМІ додав: "Звертаємося до мінсільгоспу, мінсільгосп звертається до міненерго, всі розуміють, що якщо не прибрати врожай, то буде кошмар. Але ніхто не розуміє, як саме допомогти!"

Найбільший дефіцит палива – у південних регіонах, де першими починають збирати збіжжя. Журналісти поговорили з дрібним, за українськими мірками, місцевим фермером, який обробляє 300 га землі на Кубані. Чоловіка звуть Артем Білобрицький.

Він каже, що дизпаливо в Краснодарському краї можна знайти на трасі М4: там великі черги, люди ночують біля АЗС в очікуванні бензовоза, але шанс заправитися є. Якщо від'їхати від М4, ситуація погіршується: пробки довші, а палива менше. Навіть там, де заправитися можна, це працює лише з обмеженнями: десь встановлюють ліміти по 100 чи 200 літрів дизелю, до того ж, не скрізь можна залити паливо в ємності – тільки в бак. Тоді як день роботи комбайна – це 300 літрів, пояснив він. Білобрицькому поки вдається заливати паливо у залізні резервуари, але він каже, що не всі продавці ставляться до цього "з розумінням": працівники АЗС говорять про штрафи та санкції.

"Багато хто не ризикує виїжджати на прибирання без упевненості в підвезенні палива на поле", – поскаржився він.

Великі агрохолдинги мають запаси палива на місяць, менші – до 14 днів польових робіт. Але вони можуть придбати оптом паливо. Одна проблема – до моменту підписання угоди (а на це може піти до місяця) вони не знають, чи є паливо, яка його ціна і коли можна його забрати. Тому оптом – не означає дешевше, для дрібних виробників ціна може бути значно вищою за ту, яку можна побачити на стелах АЗС у день угоди: Білобрицький розповів виданню, що оптові партії дизелю йдуть по 80–90 руб. за літр, коли у роздріб на АЗС – по 75–77 руб. за літр. Ціна варіюється ще залежно від регіону. Наприклад, у Воронежі, Уфі чи Тамбові тонна дизелю коштує 130–140 тис. руб. (приблизно 108–117 руб. за літр), тоді як її роздрібна ціна – 90,400 руб. за тонну (76 руб. за літр), щоправда у роздріб придбати можна тільки 20–60 літрів, і то тільки в бак, відстоявши велику чергу.

У матеріалі Forbes сказано, що не всі експерти песимістичні, і деякі вважають що техніку на поля країни окупанта виведуть за будь-якої ціни палива, мовляв, все одно це вигідно. Однак факт такий: станом на 1 липня було зібрано урожай лише із близько 1,3–1,5 млн га, що втричі менше від показників аналогічного періоду минулого року – 4,2–4,6 млн га. Директор аналітичного центру "Совэкон" Андрій Сизов повʼязує це з несприятливою погодою, а директор практики консалтингової групи "Діловий профіль" Володимир Поклад каже, що на кампанії зі збору зернових позначився дефіцит палива.

До 7 липня, за словами заступника голови російського уряду Дмитра Патрушева, в РФ намолотили понад 4,5 млн т зернових, а роботи, мовляв, ідуть у відповідності до агротехнологічних строків. Урожайність зернових у РФ цього року вища, ніж торік, каже він.

Як ситуація складатиметься далі, коли почнуться жнива в центральній частині РФ (вони стартували поки тільки у Криму і 15 регіонах на півдні Росії), журналісти не беруться прогнозувати. І дійсно, це залежить від багатьох факторів, зокрема від стратегії сил оборони України. Полів немає серед цілей українських військ і тому складно навіть уявити картини спаленого збіжжя, які щоліта влаштовували в Україні окупанти. Однак, очевидно, що створення нового командування – далекобійного впливу на Росію – має на меті тільки посилення атак на обʼєкти нафтової інфраструктури країни-агресора, і якщо так триватиме, то під загрозою зриву у РФ можуть бути не лише жнива, а й посівна кампанія, яка почнеться восени.