Мінфін США ввів санкції проти мережі "тіньового банкінгу" Ірану, через яку проходили мільярди

Світ

Управління з контролю за іноземними активами міністерства фінансів США (OFAC) 28 квітня запровадило санкції проти 35 фізичних і юридичних осіб, які обслуговували систему "тіньового банкінгу" в Ірані. Про це повідомила пресслужба американського мінфіну.

Як зазначили у відомстві, через них проходили десятки мільярдів доларів для ухилення від санкцій і фінансування тероризму.

"Ці мережі дозволяють збройним силам Ірану, включно з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), діставати доступ до міжнародної фінансової системи для отримання платежів за незаконний продаж нафти, придбання чутливих компонентів для ракет та інших систем озброєння, а також переказу грошей терористичним поплічникам Ірану", – ідеться в повідомленні.

Іранські банки, відрізані від міжнародної фінансової системи, покладаються на приватні компанії, відомі як "рахбари", пояснили у відомстві. Вони керують тисячами закордонних фіктивних компаній, які використовують для здійснення платежів за іранський імпорт і експорт. "Рахбари", як зазначили у мінфіні США, використовують рахунки фіктивних компаній, які містяться в іноземних банках в основних фінансових юрисдикціях, щоб допомогти санкційованим іранським банкам незаконно діставати доступ до офіційної міжнародної фінансової системи. Вони координуються з іранськими обмінниками й підставними компаніями в різних юрисдикціях. Це дає змогу обслуговувати підсанкційну торгівлю Ірану – зокрема в інтересах КВІР, Генерального штабу збройних сил Ірану та Національної іранської нафтової компанії.

У відомстві окремо попередили банки про ризики співпраці з компаніями, які сплачують уряду Ірану або КВІР за прохід через Ормузьку протоку. Наголосили, що такі платежі створюють санкційні ризики для будь-яких компаній і фінансових установ – як США, так і іноземних.

Загалом із лютого 2025 року OFAC запровадив санкції проти приблизно 1 тис. осіб, суден і літаків, пов'язаних з Іраном, у межах кампанії Economic Fury ("Економічна лють").

"Тіньова банківська система Ірану слугує критично важливим фінансовим рятівним колом для його збройних сил, уможливлюючи діяльність, яка порушує світову торгівлю й підживлює насильство на Близькому Сході", – заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Він також додав, що фінансові установи мають бути уважними: будь-яка установа, котра сприяє цим мережам або взаємодіє з ними, "ризикує серйозними наслідками".

Контекст

На тлі війни США й Ізраїлю з Іраном із 1 березня практично зупинилося судноплавство в Ормузькій протоці – одному з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою, яким щодня проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Ціни на нафту різко почали зростати.
6 березня Бессент заявив, що Індія дістала послаблення в санкційному режимі під час війни в Ірані. Того самого дня він поінформував, що США розглядають можливість зняття санкцій із нафти РФ. Відповідне рішення ухвалило 12 березня OFAC.
11 квітня делегації США й Ірану провели переговори у столиці Пакистану Ісламабаді, проте їм не вдалося укласти угоду. Після цього президент США Дональд Трамп 12 квітня заявив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США.
Наступний раунд переговорів мав відбутися 21 квітня, однак делегація американських посадовців не вирушила в Пакистан. Пізніше Трамп написав, що Пакистан звернувся до нього із проханням продовжити режим припинення вогню в Ірані для продовження переговорів. The New York Times із посиланням на американського посадовця писала, що через відсутність реакції з боку Тегерана дипломатичний процес фактично поставлено на паузу, хоча самого візиту на той час формально не скасували.