"Путіну потрібна нова перемога". Як Польща і країни Балтії готуються воювати з РФ без підтримки США
Країни Балтії надто малі, надто вразливі й надто близькі до Росії та Білорусі, щоб протистояти загрозі поодинці
Фото: mil.ru, depositphotos.com, kremlin.ru
Країни східного флангу НАТО активно розгортають масштабні оборонні проєкти й нарощують військові резерви. Вони побоюються агресії РФ, тоді як США протягом останніх місяців активно демонструють, що захист європейців – справа рук самих європейців. З огляду на це країни Європи готуються до нового сценарію, за якого щонайменше перший удар Росії їм доведеться стримувати самостійно. Як і чому це відбувається – у матеріалі "ГОРДОН".
В очікуванні удару
Протягом останніх років політичне й військове керівництво європейських країн багаторазово заявляло про загрозу російського нападу. Глава міноборони Німеччини Борис Пісторіус говорив, що РФ може напасти на НАТО 2029 року. На думку генерального інспектора бундесверу Карстена Броєра, це може статися й раніше. Військове командування Норвегії заявляло, що РФ буде готова до ще однієї війни вже у 2026–2027 роках.
Читайте також
А нещодавно розвідки Польщі та країн Балтії заявили: Росія вже готує проти них провокацію і може здійснити її в найближчі місяці.
"Ми дістали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують конкретного місця чи часу, оскільки це просто неможливо визначити", – сказав 15 липня президент Литви Гітанас Науседа.
Він додав, що йдеться про "точкові кінетичні операції", які можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури, а не про масштабні дії. Їхня ймовірна мета – перевірити єдність НАТО.
Читайте також
Водночас міністр оборони Литви Робертас Каунас очікує серйозної ескалації. На його думку, не домігшись перемоги в Україні, Росія шукає нові цілі в сусідніх країнах.
"Оскільки війна в Україні відбувається не так, як планувала Росія, вони не можуть перемогти, і на сьогодні в самій Росії лунають вибухи, бракує пального (...), російське суспільство вже ставить запитання кремлівському режиму, чому так відбувається і де обіцяна перемога. Путіну потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і Балтійський регіон, Польща – це найближча ціль у цьому разі", – заявив міністр 20 липня.
США кидають Європу?
Протягом останніх років присутність американських військових у Європі стала одним із головних елементів оборонної архітектури НАТО. Після початку повномасштабної війни РФ проти України Сполучені Штати значно посилили свої формування на східному фланзі Альянсу.
Однак президент США Дональд Трамп, а вслід за ним і топпосадовці Пентагону заявляють, що європейські держави мають брати на себе більшу відповідальність за власну оборону. На переконання Трампа, країни НАТО мають збільшувати видатки на безпеку й активніше інвестувати у власні збройні сили, щоб не покладатися винятково на підтримку США. Цієї весни США розпочали виведення американського контингенту з Європи, до того ж масштаби процесу поки що незрозумілі. Сам Трамп, за даними CNN, був за скорочення чисельності військових на третину.
Ситуація має стати зрозумілішою до кінця 2026 року, коли Пентагон завершить шестимісячну ревізію й аналіз.
Поки що союзники сподіваються, що йдеться не про скорочення присутності США в Європі, а про перегляд розміщення сил з урахуванням нових стратегічних потреб. Про це свідчать повідомлення польських ЗМІ, що в найближчі місяці чисельність американських військ у Польщі може зрости, а також заява глави МЗС Латвії Байби Браже, що США "дуже зацікавлені" у збереженні своїх військ у Європі
Водночас у декларації саміту НАТО в Анкарі йдеться, що "європейські союзники й Канада, співпрацюючи зі Сполученими Штатами, беруть на себе більшу відповідальність за оборону Альянсу". Тож, з огляду на все, переходу до "НАТО 3.0" не уникнути.
Новий сценарій оборони
Німеччина, Польща і країни Балтії лідирують за видатками на оборону серед європейських країн НАТО: Берлін до 2029 року має намір досягти 3,5% ВВП, профінансувавши переозброєння коштом кредитів, Польща наближається до 5%, а країни Балтії вже досягли або перевищили 3,5%. Усі вони, ймовірно, керуються потребою зміцнити свої сили проти російської армії.
Читайте також
За даними європейських розвідок, Росія вже наростила свою збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, побудувала казарми і розмістила військову техніку.
"Країни, найближче розташовані до Росії, будують укріплення, розширюють резерви, закуповують танки й безпілотники і готуються до того, що в перші дні будь-якого конфлікту їм, імовірно, доведеться воювати здебільшого самотужки", – наголошує Politico.
Щоб оцінити реальний стан підготовки країн східного флангу НАТО, репортери мережі Axel Springer (Politico, Die Welt, Onet) відвідали три найуразливіші ділянки східного рубежу Альянсу – у Фінляндії, Польщі й Литві.
За спостереженнями репортерів, Фінляндія робить ставку на концепцію "тотальної оборони", зберігаючи мобілізаційний резерв 870 тис. осіб (очікують, що до 2031 року він сягне 1 млн) та адаптуючи тактику до свого лісистого ландшафту, який суттєво обмежує використання російської бронетехніки й безпілотників. Фінські збройні сили мають один із найбільших артилерійських арсеналів у Європі – але, як і більшість європейських армій, відстають в опануванні ведення війни за допомогою дронів.
Окрім того, Гельсінкі оновлює законодавство для інтеграції ядерного стримування й розглядає можливість закупівлі протипіхотних мін після виходу з Оттавської конвенції.
"Можна з упевненістю сказати, що Фінляндія краще підготовлена до самостійної боротьби, ніж інші країни, які перебувають на передовій. Згортання американської військової присутності не впливає на її готовність", – вважає Овен Міхаль Макнамара, науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин.
Утім, навіть без США малоймовірно, що Фінляндії доведеться воювати повністю самостійно. Низка європейських країн – Норвегія, Швеція, Великобританія – зацікавлені в тому, щоб не допустити Росію на північний фланг НАТО, зазначають аналітики.
Польща, яка цьогоріч витрачає на оборонний сектор рекордні 4,8% ВВП, будує фортифікаційну мережу "Східний щит" вартістю приблизно €10 млрд, а також створює масштабну архітектуру протидронового захисту SAN ("стіна дронів").
Важливість цієї країни для НАТО полягає не лише у витратах: її розміри й географічне положення роблять її центральною прифронтовою державою Альянсу в будь-якому потенційному протистоянні з Кремлем.
Якщо відповідь Фінляндії на загрозу нападу – національна готовність, то для Польщі це "бетонні загородження, датчики, безпілотники й одна з армій, що найшвидше зростають у Європі", наголошують у матеріалі. Польща закуповує зброю темпами, "які не багато союзників може наздогнати", нарощує армію і вкладає мільярди в оборонні споруди вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та РФ.
Однак журналісти констатують "розрив між військовими амбіціями Польщі й реальною ситуацією на місцях": укріплення різко обриваються і мають недобудований вигляд, їхня підготовка вирує напередодні візитів топпосадовців – а потім завмирає. На деяких ділянках кордону "Східний щит", за оцінкою репортерів, "є радше надією, ніж реальністю".
Якщо Фінляндія готується воювати самостійно, якщо це буде потрібно, а Польща створює армію, здатну на це, то у країн Балтії такої розкоші немає. Литва, Латвія й Естонія занадто малі, занадто вразливі й занадто близькі до Росії та Білорусі, щоб обмінювати територію на час, наголошують експерти. Тому країни Балтії поставили перед собою завдання максимально тісно пов'язати свою безпеку з рештою континенту.
Читайте також
Вони зосереджуються на Балтійській лінії оборони (спільний оборонний проєкт трьох країн) і розгортанні постійної німецької бригади чисельністю до 5 тис. військовослужбовців. Вона має гарантувати, що у разі російського нападу європейські союзники негайно прийдуть на допомогу.
Литва намагається зміцнити кордон, щоб уповільнити просування російських військ, скерувати сили противника за передбачуваними напрямками наступу й виграти час для дій у відповідь. Але експерти вважають, що її війська не зможуть воювати самостійно "невизначено довго".
Присутність Німеччини на східному фланзі НАТО особливо важлива зараз, коли союзники не можуть розраховувати на те, що США автоматично очолять будь-яку відповідь на російський напад. Головнокомандувач збройних сил Литви генерал Раймундас Вайкшнорас назвав "важливим сигналом" той факт, що Німеччина взяла на себе провідну роль у НАТО.
Однак журналісти ставляться до цього скептично. Наприкінці минулого року Welt спільно з Німецьким центром військових ігор при Університеті бундесверу в Гамбурзі спробували змоделювати ймовірний конфлікт.
Під час навчань перевіряли, як Німеччина відреагує, якщо одного дня після навчань російські війська залишаться в Білорусі й рушать до кордону з Литвою, а Вашингтон відмовиться виконувати свою традиційну роль лідера НАТО.
"Результат виявився протверезним. У той час, як "російська" команда швидко просувалася, щоб розпочати вторгнення, "німецька" сторона проводила кризові наради й зосередилася на вербуванні союзників і нарощуванні політичної підтримки, замість того щоб не дати Москві досягти своїх воєнних цілей", – ідеться в матеріалі.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
