Трамп після "перемоги" над Іраном розглядає воєнну операцію на Кубі

Світ

В адміністрації президента США Дональда Трампа розглядають імовірність воєнної операції проти Куби після завершення конфлікту з Іраном. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, ознайомлені з обговореннями в Білому домі.

За даними видання, тиск на Вашингтон посилює впливова кубинсько-американська діаспора у Флориді, яка вимагає не обмежуватися економічними реформами на Кубі, а домогтися повалення комуністичного режиму. Активісти й політики-республіканці відкрито закликають до втручання США й підтримують ідею зміни влади в Гавані.

Джерело, ознайомлене з позицією адміністрації, заявило, що Білий дім розглядає "кінетичні заходи", тобто воєнні варіанти дій проти Куби, хоча основний акцент поки роблять на дипломатичному й економічному тиску.

Раніше адміністрація Трампа посилила санкції проти Куби і ввела енергетичну блокаду острова. Водночас Вашингтон паралельно веде переговори з кубинською владою про ймовірні економічні реформи.

Водночас у Білому домі побоюються, що різке падіння режиму на Кубі може спровокувати міграційну кризу біля берегів Флориди, а також викликати реакцію з боку країн-агресорів Росії та Китаю, які підтримують Гавану.

Згідно з опитуванням Miami Herald, більшість кубинських емігрантів у Флориді підтримує воєнне втручання США чи інші заходи для повалення кубинського керівництва.

Politico зазначає, що зовнішня політика Трампа загалом віддавала пріоритет економічним інтересам США, а не правам людини й демократії. Видання наводить як приклад захоплення й усунення в січні президента Венесуели Ніколаса Мадуро, що залишило більшу частину режиму в Каракасі при владі в обмін на економічне співробітництво зі США.

Контекст

Після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро в січні Трамп заявляв, що Куба "протягом багатьох років" жила "завдяки великим обсягам нафти і грошей із Венесуели", але тепер у Венесуели "є Сполучені Штати". Глава Білого дому "наполегливо рекомендував" Кубі "укласти угоду, поки не стало занадто пізно". У відповідь президент Куби заявив, що США не будуть диктувати, що їм робити.
ЗМІ писали, що США прагнуть змінити комуністичний режим на Кубі до кінця 2026 року. Зокрема, Вашингтон має намір послабити його, перекривши постачання нафти, яка забезпечує Кубу електроенергією. За оцінками економістів, Куба може залишитися без нафти протягом кількох тижнів, що призведе до повної зупинки економіки. Після цих погроз Трампа ізолювати острів від постачання нафти там оголосили надзвичайний стан.
Європейські дипломати попередили, що кампанія тиску США проти уряду Куби може спровокувати гуманітарну кризу на острові, де проживає приблизно 10 млн осіб, і це призведе до масового виїзду людей або навіть голоду, зазначило Bloomberg.
15 березня Трамп розповів, що Сполучені Штати можуть незабаром досягти угоди з Кубою або ухвалити інші рішення щодо острівної держави.
13 квітня глава Білого дому заявляв, що після воєнної операції в Ірані адміністрація президента США може розглянути подальші кроки на Кубі.
10 квітня стало відомо, що США й Куба провели перші за 10 років непублічні переговори.