Найбільший військовий парад у Польщі відбудеться без України. Чому історик заявив про зраду
У Варшаві на параді пройде 1800 військовослужбовців
Фото: gov.pl
15 серпня в Польщі відбудеться найбільший за її сучасну історію військовий парад: сухопутні війська і авіація – у Варшаві, кораблі й фрегати – у Гданську. Парад проведуть з нагоди Дня збройних сил країни, на захід запросили низку армій союзницьких країн, але України серед них немає. "ГОРДОН" розповідає головне.
"Унікальне свято й шоу"
15 серпня в Польщі – День збройних сил. Із цієї нагоди проведуть найбільший в історії країни військовий парад, пише RMF24. У Варшаві відбуватиметься парад сухопутних військ, у Гданську – морський. За безпеку заходу відповідатиме величезна кількість військовослужбовців – 9 тис., крім того, столицею Польщі парадом пройде 1800 військових, повідомили в міноборони країни.
Як сказав заступник глави польського оборонного відомства Павел Бейда, в обох парадах братимуть участь:
- 300 одиниць сухопутної військової техніки;
- понад 60 літаків;
- понад 20 різних типів корветів, фрегатів, мінних кораблів, гідрографічних суден, а також навчальних і розвідувальних кораблів.
У Гданську разом із польськими військовими моряками у параді братимуть участь військові зі Швеції, Литви та Естонії.
Морський парад розтягнеться на більш ніж 8 км, додав він. Це буде "унікальне свято й шоу".
Під час параду у Варшаві покажуть танки Leopard, K2 та Abrams, придбані урядом у партнерів, а також польське озброєння: гаубиці Krab, міномети Rak, бронетранспортери Rosomak і Borsuk, переносні ЗРК Piorun. Повітряна частина теж відбудеться у столиці: очікують на появу F-35 і парашутистів із прапорами.
"Польща вдруге зрадила солдатів генерала Марка Безручка"
За словами Бейди, Польща прийматиме також війська зі США, Канади, Австралії, Франції та Румунії. Французький іноземний легіон – найчисленніший серед представників союзницьких армій на параді. України у переліку запрошених нема. В українському Міноборони підтвердили "Суспільному", що Польща не запрошувала представників українського війська на парад.
Про причини у відомстві не повідомляли. Але чи мала Варшава запрошувати українських військових на цей парад? Усталених правил запрошення немає (серед гостей немає й низки інших країн, наприклад, Великобританії), паради до національних свят, як дні незалежності чи збройних сил, зазвичай використовують, щоб продемонструвати, зокрема, силу власної армії і союзницькі відносини з країнами, запрошеними на захід. Бейда так і сказав, що участь військових із країн НАТО – це знакова подія, бо є демонстрацією сили у межах Альянсу.
Чи були паради в країнах Європи, на які запрошували українську армію? Звісно. 5 травня минулого року українські військові брали участь у параді з нагоди святкування 80-ї річниці Дня Перемоги в Європі, який відбувся в Лондоні.
14 липня цього року представники ЗСУ були на масштабному параді у Франції: військовослужбовці йшли Єлисейськими полями разом з іншими представниками "коаліції охочих", крім того, в небі пролетіли пілотовані українцями літаки Mirage.
День збройних сил Польщі святкують у річницю битви, яку називають "Дивом на Віслі". Вона відбувалася 13–25 серпня 1920 року і стала вирішальною битвою у польсько-радянській війні. Польська Республіка тоді змогла відстояти свою незалежність, а союзником польської армії у тій битві були військові зʼєднання УНР, вказано на сайті Інституту національної памʼяті.
"У боротьбі з Червоною армією важливу роль відіграли українці. Зокрема морська піхота контрадмірала Михайла Білинського і 6-та дивізія УНР генерала Марка Безручка під Замостям 12 днів витримували атаки 1-ї кінної армії Семена Будьонного, яка рухалася в тил контратакувальним дивізіям поляків. Під Варшавою зазнав краху більшовицький похід на Берлін та Париж, а з ним – і мрії про світову революцію. Втрати Червоної армії у Варшавській битві оцінюють у 25 тис. убитими і 60 тис. полоненими. Польща втратила 4,5 тис. солдатів. Надалі поляки уклали перемир’я з більшовиками, залишивши своїх союзників напризволяще. 35-тисячне українське військо було роззброєне та інтерноване до польських таборів", – ідеться в довідці.
Отже, цьогоріч "Польща вдруге зрадила солдатів генерала Марка Безручка, посмертно", прокоментував український історик Олександр Зінченко.
Що було до цього
Читайте також
Це сталося на тлі погіршення відносин між Україною і Польщею, кульмінацією кризи став скандал з орденом Білого Орла. Це найвища державна нагорода в Польщі, яку президенту України Володимирові Зеленському вручив тепер уже колишній президент Польщі Анджей Дуда. У червні його наступник Кароль Навроцький позбавив Зеленського цього ордена. Формальним приводом став указ про надання імені Героїв УПА одному з українських військових підрозділів, хоча експерти і сам Зеленський вказували, що справжня причина – електоральний процес у Польщі. Там наступного року мають відбутися парламентські вибори, і, як вважає Зеленський, так президент Польщі спробував заробити політичні бали, щоб його партія виборола прем'єрське крісло у чинного очільника уряду Дональда Туска. Туск тоді опинився в непростій ситуації, адже мав затвердити рішення Навроцького, Зеленський позбавив Туска цього неприємного завдання, відмовившись від ордена раніше.
За кілька днів почалася конференція з відновлення України у Гданську, Зеленський туди не поїхав. Але наприкінці липня зустрівся з Туском у Польщі.
13 серпня польська Dziennik Gazeta Prawna повідомила, що команда Зеленського розробила план для покращення іміджу України в Польщі. ЗМІ писав, що для цього залучать PR-агентство, але в Офісі президента повідомили журналістам, що про PR-агентство нічого не знають. Водночас в ОП підтвердили розроблення плану дій – ідеться про більш системні заходи, ніж PR, "цілий комплекс".