Таємні контакти з Кремлем і скандал на саміті. Як Росія розколола ЄС, нічого для цього не зробивши
Урсула фон дер Ляєн підтримала Антоніу Кошту
Фото: EPA
Участь Євросоюзу в переговорах із РФ обговорюють із різною інтенсивністю з початку російського вторгнення. Тема знову з'явилася в порядку денному взимку 2025-го, коли Дональд Трамп, який тільки-но очолив Америку, зруйнував ізоляцію нелегітимного президента РФ Володимира Путіна, розпочавши з ним переговори про завершення війни, а європейці опинилися "за бортом". Уже тоді звучала ідея призначити європейського спецпредставника з питань України – людину, з якою б рахувалися й у Москві, й у Києві, й у Вашингтоні, – але розвитку вона не набула. Тепер же дискусії вийшли на новий виток і призвели до негарного скандалу, через який зловтішно сміються й потирають руки в Росії. Усе, що відомо про ситуацію, – у матеріалі "ГОРДОН".
Таємні контакти
"Європа має бути в перемовинах. Важливо, щоб у неї був сильний голос і присутність у цьому процесі, і варто визначити, хто представлятиме саме Європу", – говорив у травні президент України Володимир Зеленський. Європейські лідери підтримали його влітку 2025-го, коли Трамп зустрічався з Путіним на Алясці. Тепер же, коли Білий дім зайнятий Іраном і тристоронні переговори стали на паузу, Зеленський розробляє стратегію переговорів із РФ без участі США – і, вочевидь, хоче залучити до процесу європейських союзників.
Кілька тижнів тому Європейський союз уперше за тривалий час почав обережно відновлювати прямі контакти з Москвою. Як з'ясували, президент Європейської ради Антоніу Кошта доручив своєму апарату відкрити дипломатичний канал зв'язку із Кремлем, щоб ЄС не опинився осторонь, коли почнуться реальні переговори про припинення війни. Його старший радник провів дві телефонні розмови з високопосадовцями в Москві.
Однак лідери країн ЄС дізналися про це не від Брюсселя, а з публікацій у ЗМІ – й обурилися. Низка країн сприйняла такий підхід як порушення принципів координації всередині ЄС.
Скандальний саміт
Ця тема стала однією з головних на саміті лідерів ЄС у Брюсселі 18 червня. Обговорення тривало приблизно три години й було закритим – глави держав вивели із зали всіх своїх помічників, а також здали мобільні телефони. Але, звісно, ЗМІ однаково з'ясували: на зустрічі вибухнув дипломатичний скандал, який оголив глибокі внутрішні розбіжності ЄС щодо ймовірного формату переговорів.
Як пояснив свою позицію сам Кошта: на цьому етапі не йдеться ні про самі переговори, ні про спроби посередництва. У його команді стверджують, що завдання полягало лише в тому, щоб відкрити канали зв'язку на випадок майбутніх політичних змін. Розмови були короткими й не містили жодної суттєвої інформації.
"Нам потрібно було негайно встановити цей прямий контакт. Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських повідомлень, і ми мусимо мати можливість безпосередньо доносити Росії наші власні послання", – сказав глава Євроради.
Багато лідерів стало на його бік. Зокрема, Кошту підтримав словацький прем'єр Роберт Фіцо – він сказав на підсумковій пресконференції саміту, що ЄС "цей канал потрібен, як повітря". Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер також схвалив дії президента Євроради: на його думку, говорити від імені Євросоюзу мають саме інститути ЄС, а не представники окремих країн. Довіру Кошті висловив і прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що підтримує підхід Кошти, бо "весь наш континент зараз під загрозою, і саме тому Європа має бути одним з архітекторів справедливого й міцного миру".
Однак категорично проти висловилися Франція й Німеччина. Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц, як пише Politico, "накинулися із критикою" на керівництво ЄС. Вони вважають, що зараз неслушний час для переговорів із Путіним, а коли цей момент настане, ініціативу мають узяти на себе країни формату E3: Франція, Німеччина й Великобританія.
Особливо жорсткою виявилася реакція країн Балтії, повідомляє RFI. За даними джерел, Латвія, Литва й Естонія були "розлючені", оскільки вважають передчасним будь-яке дипломатичне зближення з Москвою. Схожу позицію мають Польща, Данія й Нідерланди. Їхній аргумент полягає в тому, що Росія наразі не демонструє готовності до серйозних переговорів, а тому Кремль може сприйняти будь-які контакти як ознаку послаблення європейської рішучості.
Окрім того, Італія й Польща незадоволені тим, що їх не залучили до початкових переговорів між Є3 й Україною. Прем'єр Дональд Туск уже заявив, що Польща не визнає результатів жодних домовленостей, якщо не братиме участі у виборі переговірників із Росією.
Підсумки
Суперечка навколо дзвінків віддзеркалює глибше питання: хто взагалі має представляти Європу на ймовірних переговорах із Росією. В інститутах ЄС вважають, що такий мандат має належати загальноєвропейським структурам, здатним говорити від імені всіх 27 держав. Водночас інші представники ЄС поставили запитання, чому цю роль має взяти на себе Європейська рада, а не Європейська комісія чи зовнішньополітичне відомство ЄС.
У підсумковій заяві саміту Європейська рада "наполегливо закликала" Росію негайно припинити вогонь і розпочати переговори. Лідери блоку заявили про готовність ЄС "активізувати свою участь" у переговорах щодо припинення війни.
"Європа відіграє основну роль у майбутньому врегулюванні й готова захищати свої інтереси", – ідеться у висновках саміту. Але хто буде вести переговори з РФ від імені Європи, лідерам поки вирішити не вдалося.
"Дискусія щодо України, на жаль, підтвердила, що Європа не може домовитися навіть про те, чи потрібно вести переговори і хто має їх вести", – підсумував чеський прем'єр Андрій Бабіш.
За суперечками в Євросоюзі уважно стежила Росія. "Саміт ЄС не узгодив кандидатури переговірника з Росією або параметри діалогу", – таким було перше повідомлення пропагандистів ТАСС незабаром після публікації підсумкової заяви зустрічі.
А речник Кремля Дмитро Пєсков наступного дня заявив: Росія, мовляв, готова до переговорів із ЄС, але нехай той не розраховує вести їх "із позиції сили".