Трамп став на бік Росії? Скільки заробить Москва на дизельній угоді й чому Кремлю рано радіти 

Дизельні мільярди й захист російських НПЗ

Постачання дизеля, про які домовився Трамп, можуть принести Росії від $4 млрд (за підрахунками NYT) до $4,5 млрд (WSJ).

Водночас від України вимагають припинити удари по російських НПЗ без будь-яких поступок натомість, зазначає The New York Times. Це відбувається саме тоді, коли лінія фронту "значною мірою заморожена" й війна перетворилася на боротьбу за економічну витривалість: Київ націлився на російські нафтопереробні заводи, Москва б'є по українських портах і важкій промисловості.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, виробництво бензину в Росії скоротилося на 20%, а дизеля – майже на 30% порівняно з рівнем 2025 року. Податкові надходження від нафти за січень – серпень упали на 17% у річному вимірі.

Водночас Росія підриває економіку України ударами по портах, енергетиці й промисловості. У серпні – вересні вантажообіг через три порти Одеської області (на які припадає 60% усього експорту країни) скоротився майже на 95% порівняно з минулим роком. Через атаки й перебої з енергопостачанням зупинилися металургійні підприємства "Метінвесту". У вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі.

Якщо Україна припинить бити по російських НПЗ, а Росія й далі атакуватиме українські порти, заводи й енергетику, економічна перевага Москви у війні лише посилиться, попередила NYT.

У Кремлі запевняють, що домовленість про дизпаливо зі США нібито ніяк не пов’язана з переговорами про завершення війни в Україні, це лише "взаємовигідна стаття російсько-американського співробітництва". Однак насправді угода Трампа може позбавити Україну одного з головних інструментів тиску на російську воєнну машину, одночасно поповнюючи доходи Кремля. Припинення ударів по НПЗ, якого домагається Трамп, буде набагато ціннішим для Росії, ніж сума, яку вона одержить за дизель.

"У п’ятницю президент Трамп став на бік Росії в цій найважливішій битві… Трамп допомагає Путіну в економічній війні Росії з Україною", – констатувала NYT.

WSJ використало жорсткіші формулювання: "Ця угода безпосередньо профінансує криваву війну Путіна в Україні". "І, можливо, ситуація буде ще гіршою", – нагадало видання про ймовірні погрози позбавити Україну американських розвідданих.

Чому Трамп це робить?

Зрозуміти "стратегічний поворот" Трампа складно: лише минулого місяця він підтримав законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема про нові санкції проти покупців російських енергоносіїв, а тепер сам вирішив закуповувати російське паливо, зазначає WSJ.

У Європі, за даними Politico, вважають, що вся річ у виборах до Конгресу США, які відбудуться вже за два тижні, і спробах продемонструвати здатність знизити ціни на паливо.

Сам Трамп стверджує, що хоче "допомогти всьому світу", який страждає без дизеля, а також американським фермерам і скотарям. Те, що цей аргумент нерелевантний, стало очевидним одразу після оголошення про угоду: аналітики підрахували, що весь обсяг дизеля, який Росія, згідно з домовленістю, має доправити на світовий ринок за кілька місяців, покриває лише один день глобального споживання.

На ціни у США ці обсяги теж суттєво не вплинуть, хай як того хочуть Трамп і Республіканська партія напередодні проміжних виборів до Конгресу.

"Росія експортуватиме мізерні обсяги дизпалива, як і планувала до цього. Більшість цих постачань піде до Китаю та Індії, а не до США", – зазначив німецький аналітик Яніс Клюге.

WSJ висуває іншу версію мотивів Трампа: прагнучи здобути Нобелівську премію миру, він хоче стати посередником у мирному врегулюванні між Росією та Україною. За даними Reuters, власна команда Трампа – переговірники Стів Віткофф і Джаред Кушнер – також заявили українцям, що угода щодо дизеля нібито може допомогти "пом’якшити" позицію Москви, оскільки вона "посилає сигнал, що Трамп відкритий до співпраці" з Росією.

Однак досі численні спроби Трампа умиротворити Путіна за допомогою самітів, лестощів, пропозицій нових інвестицій і багато чого іншого не зрушили ситуацію з мертвої точки, а тиск президент США спрямований лише на Україну, звертає увагу WSJ. У Кремлі вже дали зрозуміти, що й дизельна угода ніяк не впливає на рішучість Путіна "досягти своєї воєнної мети" (тобто домогтися капітуляції України).

Отже, угода Трампа щодо дизельного палива допомагає Росії, а не "всьому світу", наголошує WSJ.

Що буде далі?

Американські медіа, які підтримують Україну, шоковані поведінкою свого президента й налаштовані песимістично. Російські пропагандисти – у захваті від ситуації й масово публікують мрії чиновників та "експертів" (наприклад, експрем’єра України Миколи Азарова) про те, як Трамп "припинить постачати Києву зброю" та "змінить режим Зеленського".

Водночас українські аналітики очікують, що після виборів до Конгресу, якщо більшість місць здобудуть демократи, можливостей у Трампа стане менше (не відкидають, що аж до імпічменту). А російські опозиційні ЗМІ нагадують, що "панський гнів", як і "панська любов" Трампа, – річ украй мінлива.

"Економічно все це [дизельна угода] – як то кажуть, ні про що. Політично це могло б справді мати вигляд нормалізації відносин з Росією, відновлення відносин з нею тощо. Але, з іншого боку, відомо, що Дональд Трамп – людина транзакційна. Сьогодні ти мені потрібен, я роблю з тобою бізнес, завтра концепція змінилася", – зазначає на каналі "Медузы" старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі Сергій Вакуленко.

Він зазначив, що зараз усе на вигляд таке, що "Трамп дуже злий на Україну" і відбувається "кидання України під автобус".

Але, як нагадав економіст, навесні цього року, на початку паливної кризи через війну в Ірані й закриття Ормузької протоки, США вже тимчасово знімали санкції проти російської нафти. Послаблення тривало 3,5 місяця, однак принципових змін у відносинах США і РФ після цього прецеденту не відбулося.

"І, звичайно, американські розвіддані – це добре, але в Європи теж є свої розвіддані", – додав Вакуленко.

Російська влада робить помилку, якщо розраховує на стійкий проросійський розворот Вашингтона, вважає й науковий співробітник Гуверівського інституту в Стенфорді Сергій Санович – його думку публікує "Вот Так".

"Трампа можна звинуватити в чому завгодно, але тільки не в послідовності. Тому я зовсім не здивуюся, якщо він встигне навіть до виборів, а тим паче після них ще кілька разів змінити свої погляди. Я б на місці Путіна поки не мав надто високих очікувань щодо цього", – підкреслює Санович.

Оцінюючи кризу між Білим домом та Офісом президента, експерт вважає, що Україна та Європа 2026 року готові до коливань у політиці США, включно з імовірним замороженням допомоги, значно краще, ніж раніше.

"Зараз у Трампа менше можливостей тиснути на Україну в такий примітивний спосіб. У випадку з Трампом ніщо не вирок, бо він і сам дуже часто змінює свої погляди. Україні потрібно певний час витримати цей тиск, але Україна зараз готова до цього набагато краще, ніж півтора року тому... Такі дії Трампа просто продовжують війну, але це не означає, що в такий спосіб можна схилити Україну до капітуляції або привести Росію до перемоги", – констатує експерт.