"Удар для Трампа". Сенат США підтримав припинення війни з Іраном. Що далі
Рішення Сенату щодо Ірану обурило Трампа
Фото: EPA
23 червня Сенат Сполучених Штатів услід за Палатою представників підтримав законопроєкт, який зобов’язує главу Білого дому Дональда Трампа припинити воєнні дії США проти Ірану. Про це поінформував Reuters.
Сенат проголосував 50 голосами проти 48 на користь резолюції про військові повноваження, яку 3 червня підтримала Палата представників. Однак у президента США є можливість накласти на неї вето.
ЗМІ вказує, що підтримка документа свідчить про зростання стурбованості навіть серед деяких представників Республіканської партії Трампа щодо непопулярного конфлікту.
Це був перший випадок, коли обидві палати Конгресу ухвалили резолюцію, яка зобов’язує президента вивести збройні сили США із зони бойових дій, із часу ухвалення 1973 року резолюції про військові повноваження, більш відомої як закон про військові повноваження.
Reuters зазначає: попри те, що це голосування, імовірно, залишиться здебільшого символічним, воно стало політичним "ударом для Трампа", який донедавна мав практично одностайну підтримку республіканських членів Конгресу.
Крім того, голосування відбулося на тлі очікувань, що адміністрація звернеться до Конгресу з проханням виділити десятки мільярдів доларів на фінансування воєнних дій, нагадало агентство.
Республіканці Трампа мають невелику більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників, але деякі з них розійшлися з президентом США з низки питань напередодні проміжних виборів у листопаді, які визначать, чи збереже партія контроль над Конгресом.
Результати опитування Reuters/Ipsos, опубліковані 23 червня, засвідчили, що лише кожен четвертий американець вважає, що війна з Іраном виправдала свої витрати, а більшість побоюється, що перемир’я з Тегераном навряд чи буде тривалим.
У своєму дописі, опублікованому пізно ввечері у вівторок, Трамп розкритикував голосування, назвавши його "несвоєчасним та безглуздим", і звинуватив тих, хто проголосував за, у тому, що вони надають "підтримку" Ірану й "ускладнюють" його роботу.
Контекст
- Відповідно до закону про військові повноваження (War Powers Act) 1973 року, президент США може вести воєнні дії без схвалення Конгресу протягом 60 днів. Після закінчення цього строку він зобов'язаний або припинити війну, або попросити в Конгресу дозвіл на застосування військової сили, пояснював Reuters.
- Уранці 28 лютого Ізраїль оголосив про воєнну операцію проти Ірану, до авіаударів також приєдналися США. Під час перших атак загинуло кілька іранських високопосадовців, зокрема верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.
- На початку березня Трамп заявляв, що операція в Ірані може тривати чотири тижні. Видання Politico писало, що воєнні дії можуть затягнутися до вересня.
- Після шести тижнів бомбардувань окремих об'єктів на території Ірану й ударів Ірану у відповідь по країнах Близького Сходу Трамп пригрозив Тегерану "знищенням цілої цивілізації", якщо Іран не погодиться на умови Вашингтона (ішлося, зокрема, про відкриття Ормузької протоки). 7 квітня сторони погодилися на двотижневе перемир'я.
- 28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню й початку переговорів щодо ядерної програми Тегерана. 14 червня стало відомо, що США й Іран після серії інтенсивних переговорів досягли мирної угоди.
- У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни. Axios розкрило деталі документа, зазначивши, що він є значно скромнішою угодою, ніж ті умови, які Трамп раніше називав потрібними для врегулювання конфлікту з Тегераном.