Очевидно, що якщо не вжити заходів, Володимир Путін реалізує свій план щодо широкомасштабного вторгнення в Україну.
Потрібен потужний стримувальний крок. І ось що я рекомендую.
Україна має заявити про свій намір зруйнувати обидва газопроводи імені Молотова-Ріббентропа ("Північний потік" та "Північний потік – 2". – "ГОРДОН") і виконати свою обіцянку, щойно Путін почне свій бліцкриг.
Багато хто поставить таку пропозицію під сумнів. Тому розглянемо її з різних боків, включно з технічною можливістю, моральними та юридичними аспектами, практичними наслідками.
Цю пропозицію абсолютно точно можна реалізувати технічно. Трубопроводи здебільшого розташовані на невеликій глибині під водою. Треновані водолази легко до них дістануться. Якщо Україна захоче знищити трубопроводи, потрібно лише скерувати через територію Польщі групу водолазів із вибухівкою, взяти на день човен і встановити детонатори.
Пропозиція з очевидністю виправдана з юридичного та морального поглядів. Росія вже вторглася в Україну, захопила частину української території, вбила 14 тис. громадян. Це акти війни набагато страшніші, ніж підрив кількох газопроводів, не кажучи вже просто про погрозу так вчинити. Україна матиме цілковиту рацію, якщо підірве ці трубопроводи просто зараз, не чекаючи на широкомасштабне вторгнення.
Втім, у цьому випадку загроза буде навіть страшнішою, ніж факт її виконання. Аніж знищити газопроводи негайно, розумнішим буде взяти їх у заручники. Тут ми підходимо до питання практичних наслідків.
Із практичного погляду запропонована дія необхідна, якщо ми хочемо уникнути повномасштабної війни. Звичайно, Україна має всіляко готуватися у військовому сенсі, але лише військової підготовки буде недостатньо для запобігання вторгненню. Путіна не турбують життя пересічних російських солдатів. Фактично його не турбують навіть життя звичайних російських громадян. 1992 року йому довірили гроші, щоб купити в Німеччині їжу для жителів Ленінграда, які переживають важкі часи. Він украв ці гроші. 1999-го він підірвав бомби в житлових будинках москвичів і вбив 300 росіян, щоб залякати населення, змусити людей прийняти війну в Чечні і розширити повноваження уряду. Його абсолютно не турбують життя сотень тисяч російських солдатів (а тим паче українських), які загинуть у широкомасштабній війні. А ось чия доля його непокоїть – то це банди клептократів й олігархів, які підтримують його владу і турбуються про свої інвестиції. Тому необхідно підняти ціну вторгнення для цих людей.
Така загроза також дратуватиме Німеччину. І це добре. США захищали Німеччину 40 років від вторгнення з боку СРСР, погрожуючи ядерною війною у разі, якщо Червона армія вирішить наступати. США ставили життя на кін заради захисту Німеччини. А тепер Німеччина не хоче поставити на кін свої газопроводи заради порятунку України.
Німеччина зайшла так далеко, що навіть намагалася заблокувати спроби інших країн НАТО вводити санкції або надавати Україні зброю, необхідну для захисту.
Німеччина дала чітко зрозуміти, що їй абсолютно комфортно, якщо Росія завоює Україну, поки це не завдаватиме незручностей самій Німеччині. Тому Україна має такі незручності створити. Вторгнення мусить мати наслідки.
Німців треба змусити зрозуміти, що наслідки будуть не лише для України, а й для самої Німеччини, якщо вона не діятиме спільно з іншими членами Північно-Західного альянсу, не надсилатиме зброї та не вводитиме санкцій для стримування нападу.
Якщо Україна просто погрожуватиме знищити трубопроводи, вартість акцій "Північного потоку" покотиться вниз. Це буде ефективним точковим ударом по прибічниках "Північного потоку" як у Німеччині, так і в Росії.
Що стосується США, то співробітники адміністрації Байдена, можливо, і будуть зобов'язані виступити проти такої дії офіційно, але в душі багато хто з них (і 100% жителів США) будуть згодні з Україною. Україна у такий спосіб посилить позицію США та Великобританії у переговорах із Німеччиною.
Стане очевидно, що якщо німці хочуть уникнути шкоди економіці, найкраще, що вони можуть зробити, – не блокувати постачання зброї Україні, а радикально розширити обсяги таких постачань, щоб посилити військову готовність України до спротиву.
Мета погроз знищити трубопроводи – стримування. Не руйнування як таке, а стримувальний чинник. Це та сама стратегія, яка підтримувала мир у Європі протягом останніх 77 років.
Але якщо стратегія стримування провалиться? Що якщо Росія однаково вторгнеться? Тоді абсолютно точно погрозу знищити обидва трубопроводи потрібно виконати. Це допоможе.
По-перше, буде завдано нищівного удару по інтересах тих німців, які тісно пов'язані з Путіним і діють як п'ята колона, котра паралізує підтримку Заходу. Не турбуйтеся про незручності для Німеччини. Німеччина отримує більшість своєї електроенергії з вугілля, вони навіть добровільно скоротили на 20 ГВт обсяги електрики, які одержували від АЕС. Це майже вдвічі більше від 11 ГВт, які німці одержують із газу, і не лише російського. Переживуть. У разі вторгнення Україні потрібно зробити все необхідне для свого захисту, включно з перекриттям постачань газу, який є головним джерелом фінансування військових дій Росії.
Навіть більше, знищення трубопроводів продемонструє рішучість та бойовий дух усім, хто зараз поспішає поставити на Україні хрест.
У червні 1940 року перед загрозою нападу з боку нацистської Німеччини опинилася Великобританія. Франція впала, але її потужний флот залишився недоторканим у портах. Нацисти могли легко захопити ці кораблі і використати їх для подальшого вторгнення. Цього не можна було допустити.
Тоді Британія поінформувала французьких адміралів, що їм необхідно перевести кораблі до портів поза зоною досяжності нацистів. Коли Франція відмовилася, Вінстон Черчилль вчинив рішуче. Він наказав британському флоту потопити французькі кораблі.
Це була та рішучість, яка врятувала Великобританію. І річ не лише в тому, що нацисти не змогли скористатися французькими кораблями. Цей крок продемонстрував Америці, що Великобританія не збирається здаватися. Попри позицію багатьох радників списати Британію на брухт історії, президент Рузвельт скерував на допомогу Британії 50 есмінців та безліч іншої зброї. Великобританію врятували.
Джерело: "ГОРДОН"












