"Електронний кабінет забудовника" не розв'язує реальних проблем будівельної сфери, але може додати нових G

"Диджиталізація" стала трендом 2019 року. У нашому випадку цей термін означає тотальну "електронізацію" адміністративних і суспільних процесів, перехід від паперового документообігу до "держави у смартфоні".

Нова панацея, як обіцяють, має нарешті позбавити наше суспільство корупції. Утім, за останні десятиліття це вже далеко не перший "чудодійний" рецепт. І, як і багато хто до нього, він має небезпечні побічні ефекти, які в підсумку можуть завдати шкоди, що набагато перевищує користь.

Причина в тому, що нововведення, які впроваджують під "брендом" диджиталізації, не завжди дають реальні поліпшення якості адмінпослуг. Багато з нововведень не до кінця продумали, розробили поспіхом і без урахування практичного досвіду виконання функцій органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Прикладом може бути "Електронний кабінет забудовника", запущений у тестовому режимі у грудні 2019 року. За його допомогою фізичні та юридичні особи можуть одержати адміністративні послуги щодо будівельних об'єктів із незначним класом наслідків СС1 (тобто для "найпростіших об'єктів", у яких одночасно може перебувати не більше ніж 50 осіб). А саме зареєструвати документи на початку будівельних робіт та документи про готовність такого об'єкта до експлуатації.

Електронна система "кабінету" на сайті https://e-dabi.gov.ua/ самостійно і в автоматичному режимі порівнює внесену забудовником або простим громадянином інформацію, зокрема дані про право власності на земельну ділянку, її цільове призначення, належність об'єкта до класу наслідків СС1 за квадратурою, кількістю поверхів тощо. І, в разі відповідності даних, автоматично реєструє документи, інформуючи заявника про результати електронною поштою.

Маленький плюс для громадян, величезний – для шахраїв

Невеликою, але безперечною перевагою системи є відсутність необхідності забудовнику подавати документ в органи ДАБК у паперовому вигляді. На жаль, на цьому перелік плюсів закінчується.

Річ у тому, що вилучення органів державного архітектурно-будівельного контролю із цього процесу відкриває можливості не тільки і не так для законослухняних громадян, у яких і так не було жодних проблем із реєстрацією документів на об'єкти класу СС1, як для шахраїв.

Й Одеський ДАБК уже зіткнувся із ситуацією, коли за допомогою цієї недостатньо опрацьованої електронної системи рейдери намагаються захопити міську територію, подаючи для реєстрації документи на вигадані об'єкти.

Історія бере свій початок із кінця 2018 року. В управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міськради було подано повідомлення про початок будівельних робіт із капітального ремонту квартири №23-Б на Французькому бульварі, 47 в Одесі. Водночас право власності попереднього власника оформили так звані чорні реєстратори.

Після цього, повідомивши ДАБК про початок будівельних робіт із капітального ремонту, забудовник огородив парканом ділянку землі на Французькому бульварі, 47. Нюанс же полягав у тому, що квартири № 23-Б за цією адресою насправді ніколи не було. Вона виникла на папері лише у 2017 році, що підтвердили комісійні перевірки та обстеження, а також отримані архівні документи й матеріали.

Тобто люди, яких не можна назвати інакше, як шахраї, фактично захопили земельну ділянку міської громади у престижному районі міста, використовуючи формально справжні документи на право власності на віртуальну квартиру.

За результатами розгляду ДАБК своїми наказами скасував реєстрацію вищевказаних декларації та повідомлення на підставі факту внесення недостовірних даних забудовником. Крім того, ми поінформували про ситуацію прокуратуру Одеської області, поліцію та Міністерство регіонального розвитку та будівництва для вжиття відповідних заходів.

Зі свого боку, захоплювачі звернулися до суду, вимагаючи скасувати накази ДАБК, і навіть виграли справу у першій інстанції. Проте в апеляційному порядку ми довели нашу позицію і, здавалося б, остаточно припинили спробу захоплення земельної ділянки...

Однак у грудні 2019 року в "Електронний кабінет забудовника" було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за тією самою адресою: Французький бульвар, 47, квартира №23-Б. І його було успішно зареєстровано в реєстрі дозвільних документів під №ОД 061193531585.

Тепер на підставі зареєстрованого повідомлення на початок будівельних робіт із капітального ремонту вигаданої квартири на вільній від забудови земельній ділянці можна побудувати нову будову. А ми знову повернулися до відправної точки!

"Сирий" кабінет

Без сумнівів, Одеський ДАБК у межах повноважень використовує всі передбачені законодавством можливості, щоб протидіяти таким безпринципним спробам захоплення міської землі.

Але вже з липня 2020 року реєстрацію документів під час внесення замовником неповних та недостовірних даних через "Електронний кабінет забудовника" не можна буде скасувати наказом управління. Для цього потрібен позов до суду. А судовий розгляд може тривати рік або два, чого цілком досить, щоб завершити будівництво й остаточно захопити земельну ділянку за описаною вище схемою.

І це не єдина проблема "кабінету". Співробітники Одеського ДАБК виявили, наприклад, недоопрацювання в документі, який регулює його роботу – Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності.

Наприклад, згідно з п. 6 цього документа, технічним адміністратором системи є підприємство, що підкоряється Міністерству цифрової трансформації. Зокрема воно надає ключі доступу для роботи з реєстром документів співробітникам ДАБК. Водночас уже в п. 7 Порядку зазначено, що функціонування "електронного кабінету" забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Тобто не зрозуміло, на адресу якого органу має звернутися ДАБК, щоб відповідальні особи управління дістали права доступу для належного виконання своїх обов'язків.

Крім того, не зазначено, хто з відповідальних осіб управління має право дістати відповідний доступ до реєстру. Тільки посадові особи, які здійснюють дозвільно-декларативні процедури у будівництві, чи ще посадові особи, які забезпечують здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю?

Нарешті, хоча система функціонує, посадових осіб не те що не навчили користування "електронним кабінетом" – немає відомостей про плани проведення такого навчання...

Непопулярні заходи

Отже, поки лунають гучні заяви про чергову перемогу диджиталізації – "Електронний кабінет забудовника", хто, як і на яких підставах ним може користуватися з боку держорганів – невідомо. А сам продукт може перетворитися на "дірку" в законодавстві, якою із задоволенням скористаються рейдери.

Якщо ж подивитися на ситуацію стратегічно, то стає очевидно, що "диджиталізація" для будівельної галузі – не пріоритет. І всі перераховані питання, і багато інших наявних проблем необхідно розв'язувати насамперед на регуляторному і законодавчому рівнях. Інакше складно навіть уявити, що буде, якщо після такого "пілота" на найпростіших об'єктах диджиталізація торкнеться об'єктів класу СС2 і СС3.

Останніми роками ми багато говоримо про те, що, навпаки, в Україні досить м'яке законодавство, і треба б посилити порядок видавання дозвільних документів хоча б для об'єктів класу СС2 і СС3.

Так, посилення та обмеження не додають популярності. Але може настати хаос. І той же "електронний кабінет" створює ризик виникнення ситуації, яка була у 2016 році після реформ Мін'юсту.

Тоді, нагадаю, завдяки пілотному проєкту у шахраїв з'явилася можливість захоплювати чужу приватну власність за допомогою незаконної реєстрації майнових прав. Директори та засновники підприємств лягали спати, а вранці прокидалися вже ніким, бо якийсь реєстратор сільради в одній із 24 областей України вносив зміни в реєстраційні дані на підставі незрозумілих і вкрай сумнівних документів. Це стало основою для рейдерських захоплень підприємств. А тривалі суди зі скасування такої реєстрації потребували великих витрат із боку законних власників.

"Схема" з реєстраторами майже відразу дістала масове поширення. І, аналізуючи зараз її наслідки, не можна не поставити запитання: чи готові ми ментально до "диджиталізацій" і лібералізації, маємо достатній рівень особистої відповідальності і правосвідомості чи все-таки ми розуміємо тільки силу й жорсткі рамки? Адже на шляху реформ за європейським зразком значна частина суспільства і далі шукає в них слабкі сторони й можливості для обходу законів, шахрайства, особистого збагачення на шкоду іншим співгромадянам.

Повертаючись до першочергових регуляторних змін, які необхідні будівельній галузі, я вважаю, потрібно виділити такі:

1. Наведення ладу в Порядку функціонування електронного кабінету у сфері містобудівної діяльності на підставі консультацій із практиками по всій країні. Адже хай там як, від паперового документообігу нам потрібно переходити до електронного. Ось тільки робити це необхідно, ґрунтуючись на досвіді, багаторазово обміркувавши всі тонкощі й усунувши всі можливі ризики й загрози;
2. Закріплення права перевірок без обов'язкової присутності замовника будівництва або його уповноваженої особи. А в разі виявлення самовільного будівництва – права складання комісійних актів із залученням посадових осіб кількох органів місцевого самоврядування без обов'язкової присутності замовника будівництва або його уповноваженої особи;
3. Узгодження з політикою децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю. Зокрема повернення органам ДАБК міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів із чисельністю населення понад 50 тис. повноважень із контролю об'єктів будівництва – нерухомих пам'яток архітектури місцевого значення.

Про останні два пункти нововведень я розповім у наступних постах, оскільки ці питання, безсумнівно, хвилюють усі міста України, хай де розташовані.

Джерело: "ГОРДОН"