Усе буде. Усе відбудуємо. Не дочекаєтеся, тварюки. В Одесі буде так красиво, як вам ніколи не насниться у ваших жахливих кошмарах

Фото: Андрій Ставніцер / Facebook

Це був мій готель – "Кемпінські Одеса".

Я мріяв побудувати в Одесі гарну, сучасну прогулянкову набережну з концертною залою (імені, звісно, Жванецького), з причалом для круїзних лайнерів, із ковзанкою взимку, велодоріжками, ресторанчиками та магазинчиками.

У мого міста нарешті з'явилася б набережна. Місце, куди хотілося б приходити у вихідні з дітьми, куди хотілося б приїжджати туристам і звідки ходили б морські трамвайчики, як у Стамбулі.

Цей готель – пам'ятник нехлюйству і несмаку – не подобався мені так само, як усім одеситам, тому я мріяв його нарешті реконструювати. Мріяв про це я давно, проінвестував мільйони доларів, викупив частку в приватних інвесторів і, попри війну, закривав угоду з державою.

Ініціював концесію всієї території пасажирського морвокзалу, знайшов партнерів, котрі готові були зі мною інвестувати в будівництво зони, яка не поступається Барселоні чи Копенгагену. Навіть дібрав уже кілька світових урбаністів і архітекторів.

Усе буде. Усе відбудуємо. Не дочекаєтеся, тварюки. В Одесі буде так красиво, як вам ніколи не насниться у ваших жахливих кошмарах.

Слава богу, обійшлося без жертв.

Зараз Йом-Кіпур, час, коли люди просять в одне одного – і в Бога – прощення за вчинки і навіть думки, тому що для кожного пишеться книга долі на наступний рік. Знаю цілу країну, якій не пробачать.

Джерело: Андрій Ставніцер / Facebook