Електронні декларації нікого не посадили, але змусили тисячі людей звільнитися із системи. І це були ті люди, яких нікому не шкода

Є дві прямо протилежні і помилкові думки. Що не можна робити структурні реформи, поки корупцію не переможено, і що не можна боротися з корупцією, поки не зроблено структурних реформ.

Перше – не можна робити реформ, поки є корупція. Із серії, що поки ми не посадили всіх корупціонерів, то жодних тобі ринків землі і приватизації, а також дерегуляції. І це абсолютно неправильно.

По-перше, просто уявіть собі, що було б зараз на ринку нерухомості, якби там не створили простих зрозумілих ринкових правил у середині 90-х. Не було б ні бурхливого зростання будівництва, ні зростання цін у 10 або більше разів. І навіть незважаючи на корупцію, навіть незважаючи на відсутність верховенства права, ринкові механізми працюють. Система відбудовується. І робить багатшими всіх, хто присутній у країні.

По-друге, потяг суспільства до боротьби з корупцією, вимога боротися з нею і увага до нечистих на руку чиновників прямо пропорційні рівню добробуту суспільства. Тому що багатше суспільство, що розвиненіша економіка, то більше шансів побороти (мінімізувати) корупцію. Очевидно, що будь-яка реформа, ринок землі, що дерегуляція, що правильно проведена приватизація, приводить до зростання добробуту суспільства. А отже, і підвищує шанси на боротьбу з корупцією.

І якщо чекати верховенства права і не робити реформ до цього, то верховенство права ніколи не настане. Тому що воно не настає за бажанням влади. Владі і так добре. Його має вимагати суспільство. А суспільство починає думати про те, щоб вимагати справедливості і боротьби з корупцією лише тоді, коли задовольняє основну потребу – безпеку і "поїсти".

Друге – не треба створювати антикорупційну інфраструктуру, все одно вони всі "скурвляться", давайте просто реформувати економіку, і корупція випарується сама собою. І це теж неправильно. Не випарується. Тому що підвищення ризиків для корупціонерів необхідне. А саме це, підвищення ризиків, є головним результатом зусиль умовного Заходу, кредиторів, спрямованих на розвиток антикорупційної інфраструктури. Добре, коли реформа газового сектору прибирає простір для схем. Але одночасно із цим робота НАБУ вигнала з країни Онищенка, давши змогу дихнути на повні груди "Укргазвидобуванню". Якщо у чиновників не буде страху, вони не будуть обмежувати свої апетити. Тому добре, що із системи втікають судді, які бояться прозорості. Електронні декларації дійсно нікого не посадили, але змусили тисячі людей звільнитися із системи. І це були ті люди, яких нікому не шкода.

Так, важко вимагати чистоти від будь-якого відомства в абсолютно корумпованій країні. Важко, але потрібно. Але поки все суспільство пронизане корупцією, то і патрульні починають "просити на каву" і, як виявляється, детективи НАБУ не цураються заробітку. Але систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. І якщо НАБУ відреагує розсудливо, покаже нетерпимість до корупції у своїх лавах (і навіть неважливо зараз, винен чи ні Углава, тому що для суспільства він уже винен), то в бюро буде шанс. Якщо ні – то очевидно, що агентство буде деградувати. Але навіть таке НАБУ, навіть НАБУ без антикорупційного суду і з Холодницьким у САП уже зробило більше, ніж прокуратура за 20 років. Насіров, Мартиненко, Труханов, Розенблат. Ці люди є частиною поточної влади (це важливо, тому що садити друзів "попередників" усі вміють), і вони потрапили на лаву підсудних саме завдяки НАБУ і вибудовуванню антикорупційної вертикалі. І ця робота, цей тиск кредиторів уже не пройшли даремно.

Найбільше корупціонери хочуть вселити впевненість у суспільстві, що з ними боротися не треба. Починають у якийсь спосіб придумувати легенди про сталінські трійки. Й інші нісенітниці. Питання лише в тому, чи готове українське суспільство вирішити, що корупціонери праві і з ними не треба боротися. Якщо так, то українське суспільство заслуговує на те, що має, – ракову пухлину, яка робить усіх нас біднішими. Але це не означає, що не треба скорочувати кормову базу корупціонерів. Бо будь-яка реформа, чи то ProZorro, чи ринок землі, скорочує кормову базу для корупціонерів. І збільшує достаток суспільства. І важливо і те, й інше. Одночасно.

Не лякаючи корупціонерів, ви не зможете зменшити їхню кормову базу. Не скорочуючи кормову базу і не збільшуючи добробут суспільства, ви не одержите запит від того самого суспільства побороти корупцію, не створите достатньої кількості людей, для яких це буде важливо. Зростання має бути природним. І як дитині треба ходити у школу і читати книги й одночасно займатися спортом, так і країні потрібно лікувати обидві недуги. І декомунізувати економіку, і боротися з корупцією.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора