Європі по барабану, яка Україна. Бо за це вона ладна платити навіть чорту

Підпис президента під законом, що руйнує соціальний договір посеред війни, підриває довіру із західними партнерами, ставить під питання європейську інтеграцію, змушуючи у Кремлі відкорковувати шампанське, і просто радує всіх корупціонерів України, народжує й певні філософські роздуми. Як спосіб боротьби з відчаєм, фрустрацією й безнадьогою.

Так от, цей закон показує, що червоних ліній не існує. І що авторитаризм в Україні можливий.

Я завжди скептично ставився до цієї ідеї. Авторитарної України. Бо країна не та. Бо на двох українців три гетьмани, як відомо. Але головне – відсутня основа для формування авторитарного режиму. Наявність ренти. Яку можна розподіляти. В Україні немає нафти, наприклад. А отже, нема й наддоходів.

Без ренти авторитаризму важко зародитися. Бо авторитаризм не ефективний. І протирічить людській природі. І ще з безлічі причин. Росія стала тоталітарною державою, бо була нафта. І Білорусь – бо були російські гроші. В Україні такого немає. А спроба взяти російські гроші погано закінчилася.

І це наче убезпечувало нас від авторитаризму. Нам треба було бути ринковою демократією, щоб залучати зовнішнє фінансування.

І це зовнішнє фінансування й було драйвером змін у країні.

Дотепер. Бо війна подарувала цю ренту. Не секрет, що Україна тримається тільки завдяки західній підтримці. Зараз США відвалилися, і лишилася Європа. Яка приречена заливати в Україну мільярди доларів, бо це забезпечує безпеку самій Європі. І от тут з'явилася рента. З'явилися гроші, які можна розподіляти.

І з'явилась база для авторитарного режиму в Україні.

Звісно, ніхто авторитарну Україну в ЄС не візьме. Але ж мова не про це. Мова про фінансування війни. І тут Європі просто по барабану, авторитарна тут Україна, корумпована чи якась інша. Головне, щоб стримувала російську агресію. І за це Європа ладна платити навіть чорту.

У результаті в Україні може виникнути авторитарний режим. Ренту якого забезпечує війна. Фактично люди, які тримають фронт. От так ми прийшли до ситуації ХХІ століття, коли основа основ – людський капітал. Але прийшли в дуже неприємному виді. Чи можна провести аналогію із часом Київської Русі, основу економіки князівств якої складала работоргівля? Торгували слов'янами, до речі.

І я не знаю, що робити із цією думкою. Бо від неї тільки наростає фрустрація й відчай. Бо я бачу зародження іншої України. Яку я не хочу бачити.

Іноді одне голосування здатне змінити все. Знищити репутацію людей, які її мали. І забрати надію в тих, хто ще вірив.

Єдиний плюс – таке голосування можна відкотити назад ще одним голосуванням. Треба просто, щоб Європа дала зрозуміти, що ренти не буде. А от відмити репутацію вже неможливо. Нікому з тих акторів, хто взяв участь у бліцкринжі по руйнуванню незалежності антикорупційних органів.

Джерело: Сергій Фурса / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора