Зеленський і його свита спокійно спатимуть попри скандал з "офшорами". Адже народ погоджується, що на місці влади робив би точно так само

Тут уранці багато френдів сплескують руками і злегка награно цікавляться вголос: як же це Зеленський і його команда збираються "з'їжджати" зі скандалу щодо "офшорів"? Невже Зе і його свита зможуть спокійно спати ночами у дні такого скандалу?

Я вас благаю: звісно, зможуть. По-перше, цікаво буде подивитися на так звані олігархічні (за винятком пороховських) телеканали, які напередодні у спільному пориві транслювали фільм про заслуги Єрмака. Щось підказує мені, що про кварталівські "офшори" там буде зовсім мало. Або зовсім нічого. Навіщо, розумієш, розгойдувати човен під імператором?

А по-друге, якщо інформація все-таки просочиться країною (злорадні медіа Пороха, інтернет, сарафанне радіо), апелюватимуть Зе-спікери не до вас, дорогі резонери із Facebook, а до глибинного українського народу (термін запозичено в колишнього кремлівського ідеолога Суркова; сенси – мої; його сенсів я не знаю). Точніше, до гнучкого етичного коду цього народу, який ставить обставини вище від непорушності принципів. Ну, так історично склалося.

Як це працює? У випадку з Pandora і офшорами тон уже задали (у самому фільмі "Слідство.Iнфо") Борис Шефір, який пояснив: "Це ви запитайте в наших законодавців, які таку ситуацію створили, що постійно бізнес під загрозою бандитів, які приходять до влади. У той час це було дуже важливо – захистити свої інтереси".

У перекладі народною: "Якби на ваші бабки зазіхнули бандюки – шо, ви не начхали б на закон, щоб їх надійно заникати?"

І народ, подумавши, погоджується: "Так, начхали б. Так, заникали б".

Або взяти, наприклад, історію із ДТП і нардепом "слугою" Трухіним. Що сказав президент Зеленський у Трускавці щодо цього?

"Ну, потрапила людина у ДТП. Якщо там щось страшне сталося, я просто не знаю... Там ніхто не загинув, дякувати Богу, усі живі – це найголовніше. Якби там щось страшне сталося, не дай бог, – повірте, людини не було б уже. А так – дайте дійти до кінця цій справі".

У перекладі народною: "Ну, усі ж живі залишилися? Залишилися. Чому такий кіпіш? Чого ви шанованій людині псуєте життя?"

І народ, подумавши, погоджується: "Ну, так, усі живі, справу розслідують. А що там журналісти кажуть, що справа темна, і обставини приховують – то не наша це справа. Роз'їжджаймося по домівках".

І так – куди не плюнь. Відправили Катю Осадчу в Трускавці з мигалками на потяг – ну, а чого? Якби ви були на місці Каті й запізнювалися і вам запропонували б з мигалками – невже б ви відмовилися? (Весело-поблажливо) Та ну-у-у, не брешімо собі самому...

Або ось голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія просто в обличчя моїй колезі Олі Москалюк каже: мовляв, це ви спровокували мікроскандал з ексклюзивним вагоном для "слуг", які їдуть у Трускавець! Це ви скористалися своїми зв'язками в "Укрзалізниці"!

У Олі округлюються очі, а діджей Браун задоволений: прийом українських дворових срачів спрацював. Просто як у народному анекдоті про те, що в Рабиновича донька-повія, хоча в Рабиновича – лише двоє синів...

І далі – за списком. Про зарплати в конвертах для депутатів; про переписану на тат/мам/дружин нерухомість, яка казна-звідки взялася; про дорогі бренди на колись скромних у достатку людях...

Головне питання: а що, якби ви раптом стали як ми – хіба ви не робили б, як ми? Хіба не затоварювалися б, як ми?

І народ погоджується: робили б, затоварювався б...

...І так усюди. Багато років поспіль глибинному народу приємно було лаяти владу на тій підставі, що вона – зовсім інакша, ніби вирощена в окремому інкубаторі, і що про народ ця влада нічого не знає і не розуміє. У такому акцепті й шалене "Ганьба!" кричали легко...

А тут народ (ну, або більшість його) інтуїтивно розуміє: у цієї влади з ним, народом, – один моральний код. Той самий, гнучкий до повної пластиліновості. І спільність етичних, так би мовити, установок.

І влада в особі нещодавніх вихідців із народу лукаво підморгує народу: ну, ви ж усе зрозуміли? Ми ж тут усі свої, розрахуємося. Може, скоро й ви сюди потрапите – так ми для вас протоптали доріжку, як і що робити...

Такі ось справи. А ви говорите – Зеленський, офшори, ганьба...

Джерело: Yevheniy Kuzmenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора