Трамп вже давно очікує, щоб розпочати конфлікт з Венесуелою. І це гарні новини для нас

Мабуть, найменше сьогодні я б хотів опинитися на місці члена норвезького Нобелівського комітету, який завтра має оголосити лауреата премії миру. Загалом, усі рішення будуть для комітету поганими: дати Трампу – значить, визнати свою слабкість перед тиском, не дати Трампу – викликати шторм критики й обезцінення, відмінити в цьому році – ще раз показати, що злякалися.

Я думаю, що Трамп премію не отримає. Це викличе черговий словесний понос із його боку, думаю, що норвежцям ще окремо перепаде у вигляді якихось додаткових торговельних погроз. Але в цілому це ніяк більше на політиці Трампа не позначиться. Навпаки, відсутність премії розв'яже йому нарешті руки для багатьох історій, щодо яких він себе тривалий час стримує. Давайте чесно – ну який із нього миротворець? Президент, який бомбить Іран, – так, а президент, який типу встановлює мир, – якось зовсім не ліпиться до Трампа. Зрештою, перше його правило – "атакуй, атакуй, атакуй", а не домовляйся про мир.

Тому з неотриманням Нобелівської премії миру Трамп стане ще більш войовничим. Він уже давно очікує, щоб розпочати конфлікт із Венесуелою. І це гарні новини для нас, бо венесуельська нафта може нормально зменшити російську присутність на світовому ринку. Думаю, що це також наблизить рішення по Tomahawk, і не тільки для нас. У цілому, голуб полетить – яструб прилетить. Це гарні новини для нас.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора