Коли за новим стилем в Україні святкують Андрія Первозванного

Свято Апостола Андрія Первозванного в церквах ПЦУ вшановують 30 листопада. У Свято-Михайлівському соборі передбачено три служби з нагоди цього свята, зокрема всенічне бдіння.

Апостол Андрій, згідно з релігійним вченням, був братом первоверховного апостола Петра й учнем Іоанна Хрестителя. Оскільки Андрій став першим послідовником вчення Ісуса Христа, дістав ім'я Первозванного. Про це йдеться на сайті ПЦУ.

Після спокутувальної смерті та Воскресіння Ісуса апостол Андрій разом з іншими учнями був на зустрічах із ним і став свідком Піднесення Христа на Елеонській горі.

Згідно зі Святим Писанням, після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія, і Андрію випали країни вздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова і Скіфія. За літописом, апостол Андрій проповідував у Криму, потім по Дніпру дійшов до місця, де згодом виникла майбутня столиця України – Київ. "На горах цих возсіяє благодать Божа: велике місто буде тут, Господь освятить цю землю святим водохрещенням і спорудить тут багато церков", – сказав тоді апостол учням, благословивши київські гори й установивши на горі хрест.

Апостолові Андрію приписують здатність зцілювати людей. Андрій прийняв мученицьку смерть у Греції в місті Патрос. Місцевий правитель Егеат зненавидів апостола, назвавши його вчення божевіллям. Він засудив Андрія до розп’яття на хресті у вигляді літери "Х". 

Андрія шанують як першого проповідника християнства на землях, де згодом сформували Руську державу й проголосили незалежну Україну.

Контекст:

З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар.

У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих будуть на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрову Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.

Юліанський календар розробили й упровадили 45 року до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значну різницю між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).

Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі користувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков ухвалив рішення реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися папським календарем, християни східного обряду розробили свій новий юліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.

З початком російської агресії 2014 року в Україні активізували обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив голова Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).