Сир тофу: користь і шкода
Соєвий сир тофу корисний людям, які дотримуються дієти, але може у великих дозах зашкодити ендокринній системі.
Соєвий сир тофу – популярний продукт як серед вегетаріанців, так і любителів азійської кухні.
Батьківщина сиру тофу – Китай. Там він з'явився у II столітті до нашої ери. Пізніше цей продукт потрапив до Японії, В'єтнаму, Таїланду і став складником безлічі страв національної кухні.
Європейці знайомилися зі стравами з тофу в ресторанах азійської кухні, а наприкінці ХХ століття його почали продавати в європейських супермаркетах.
Є версія, що сир тофу вийшов випадково. За легендою, китайський кухар, готуючи соєве пюре, вирішив додати в нього екстракт морської води, нігари. Це спровокувало загустіння маси, і вийшов соєвий сир.
Зараз тофу готують на основі соєвого молока, у яке додають ферменти для твердіння. Тофу багатий на рослинний білок, кальцій, амінокислоти, фолієву кислоту, вітаміни А, В, Е.
Головна відмінність тофу від інших сирів у тому, що його білок легко засвоюється, до того ж не містить тваринного молочного жиру, який є джерелом поганого холестерину.
Вживання тофу благотворно впливає на серцево-судинну і нервову системи, травлення, зміцнює імунітет, знижує ризик виникнення каменів у жовчному міхурі та нирках. Тофу завдяки високому вмісту заліза підвищує рівень гемоглобіну.
Тофу призначають у дієтичному раціоні. Його калорійність становить 76 кілокалорій на 100 грамів. Соєвий сир їдять як самостійний продукт і використовують як інгредієнт багатьох страв.
Зловживати тофу не варто. Соя містить фітогормони, надлишок яких може призвести до збоїв у роботі ендокринної системи. Із цієї причини з обережністю варто вживати продукт вагітним. Переїдання тофу також може зумовити діарею.
Добова норма сиру тофу для дорослої людини не повинна бути більшою ніж 100 грамів.