Що таке Самайн і який стосунок він має до Гелловіну

Гелловін святкують не одне століття
Фото: depositphotos.com

31 жовтня Гелловін – свято, яке має прадавнє коріння й пережило не одну трансформацію. Детально про його історію написало видання History.

Давня традиція

Витоки Гелловіну сягають давнього кельтського свята Самайн (це означає "посів"). Кельти, які жили 2000 років тому, переважно на території сучасної Ірландії, Великобританії й Північної Франції, святкували свій Новий рік 1 листопада.

Самайн ознаменовував кінець сезону збору врожаю для кельтських фермерів. Цього дня кельтські жерці – друїди – робили передбачення на майбутнє. Народ, який повністю залежав від мінливого світу природи, вірив у ці пророцтва й керувався ними.

Жерці розпалювали величезні священні багаття, де люди збиралися, щоб спалювати рослини і тварин як пожертву кельтським божествам. Під час святкування кельти вдягали костюми, які були зроблені з голів і шкур тварин.

Фото: depositphotos.com

Цей день знаменував кінець літа й збирання врожаю, а також початок темної, холодної зими. Ця пора року асоціювалася зі смертю людини. Кельти вірили, що в ніч перед Новим роком межа між світом живих і мертвих розмивається. Вважали, що привиди мертвих у цю пору повертаються на землю.

Змішання двох традицій

До 43 року н.е. Римська імперія завоювала більшу частину кельтської території. Протягом 400 років правління кельтськими землями на святкування Самайну наклалася римська язичницька традиція. А саме – свято Фералія. Це день наприкінці жовтня, коли римляни традиційно вшановували померлих. Ще одним святом був день вшанування Помони – римської богині фруктів і дерев. 

13 травня 609 року папа римський Боніфацій IV присвятив Пантеон у Римі всім християнським мученикам, встановивши католицьке свято Дня всіх мучеників у Західній церкві. Папа Григорій III пізніше розширив свято, внісши до нього всіх святих і мучеників, і переніс святкування з 13 травня на 1 листопада.

Виникнення назви "Гелловін". Поширення свята

До ІХ ст. вплив християнства поширився на кельтські землі, поступово змішуючись і витісняючи старіші кельтські обряди. У 1000 році церква зробила 2 листопада Днем усіх святих, днем ​​шанування померлих. Є думка, що церква створила це свято, щоб замінити кельтське свято мертвих спорідненим, схваленим церквою святом.

Святкування Дня усіх святих було схожим до Самайну: з великими багаттями, парадами, а також з перевдяганням у костюми святих, ангелів і диявола.

Святкування Дня всіх святих називали All-hallows або All-hallowmas (від середньоанглійського Alholowmesse, що означає День усіх святих). Ніч перед святом почали називати Переддень усіх святих, а згодом – Гелловін.

Святкування Гелловіну було обмеженим у колоніальній Новій Англії через жорсткі протестантські системи вірувань. Гелловін був поширенішим у Мериленді й південних колоніях.

Зі змішуванням вірувань і звичаїв різних європейських етнічних груп і американських індіанців почала з'являтися американська версія Гелловіну. Сусіди збиралися, ділилися історіями про померлих, танцювали й співали.

Святкування Гелловіну у США стало масовим у другій половині ХІХ століття.

Про традицію вирізати обличчя на гарбузах читайте тут.