Зубна щітка. Від паличок і ганчірок до ультразвуку
Перші засоби догляду за зубами з'явилися ще у Стародавньому Єгипті. Це були тонкі палички, якими вичищали залишки їжі з міжзубних проміжків, і шматочки тканини. Ними витирали поверхню зуба. У Київській Русі для чищення зубів використовували дубові кисті. У мусульманських країнах для цього застосовували гілки дерева арак. Щітку, яка нагадує сучасну, винайшли в Китаї 1498 року. До трубки з бамбука прикріплювали щетину вепра. Але такі щітки швидко ламалися через крихкість своєї основи.
26 червня 1780 року розпочали промислове виробництво зубних щіток в Англії. Винахідником їхнім був Вільям Едіс. А ідея цього засоби гігієни для зубів виникла в нього у в'язниці, де Едіс відбував строк за підбурювання до бунту проти влади. Щітка Едіса складалася з просвердленої кістки, в отвір якої було протягнуто пучки щетини. Винахідник після виходу на свободу заснував власний концерн із випуску щіток – Wisdom Toothbrushes. На сьогодні це найстаріша фірма, яка виробляє інструменти й засоби гігієни для порожнини рота.
Масове виробництво щіток у США почали 1885 року. Їхнє руків'я було зроблено з кістки, ворс – зі щетини сибірського кабана. В основі цих щіток був зразок, запропонований Едісом. Але в таких засобів гігієни були суттєві недоліки. Вони довго сохли, а тому у щетині розмножувалися бактерії, що призводять до процесу гниття.
Тільки у ХХ столітті, із початком широкого використання синтетичних матеріалів, проблему було вирішено. У 1938 році компанія Oral-B випустила щітки з ворсом із нейлону.
А вже 1959 року вийшла перша електрична зубна щітка, 1992 року – ультразвукова. Це сталося у США. У тому самому році нова щітка пройшла випробування, і її дозволили використовувати в щоденному догляді за зубами.