Керченський міст може стати клапаном, який Москва буде використовувати, щоб тиснути на Київ – "Німецька хвиля"

Керченський міст може стати клапаном, який Москва буде використовувати, щоб тиснути на Київ, обмежуючи експортні можливості України, пише "Німецька хвиля".

Експерти припускають, що російське керівництво може вимагати, наприклад, водо- і енергопостачання окупованої території Криму з материкової України в обмін на вільне пересування суден в українські порти Азовського моря, ідеться в замітці.

Зазначають, що Керченський міст, будівництво якого триває, стане зручною інфраструктурою, насамперед, для торгової блокади України. Обмежити судноплавство протокою Москва зможе за будь-яких технічних причин або під приводом військових чи антитерористичних навчань, пише "Німецька хвиля".

У статті йдеться, що посилення присутності російського флоту в районі транспортного переходу може перешкодити морській комерції, оскільки міжнародні перевізники намагаються уникати мілітаризованих акваторій і місць потенційного конфлікту.

Інтернет-видання пише, що більшість кораблів, які пливуть в українські порти Азовського моря, зможуть проходити під Керченським мостом. Винятком є судна типу "Панамакс", які час від часу приймає Маріупольський морський торговельний порт.

Іще одна загроза, пов'язана з будівництвом Керченського мосту, полягає в тому, що він може не витримати навантаження від автомобільного та залізничного транспорту, а також погодних умов зі штормами та сейсмічною активністю, й обвалитися.

Окрім цього, односторонні дії Москви щодо будівництва мосту порушують міжнародне право, суверенні права та юрисдикцію України над її внутрішніми водами, територіальним морем, виключною економічною зоною і континентальним шельфом у Чорному та Азовському морях. На думку експертів, ситуація з транспортним переходом створює прецедент, на який у майбутньому можуть посилатися інші країни.

Екологи зазначають, що будівництво мосту порушить наявну екосистему, зокрема природний водообмін між Азовським і Чорним морями, пише "Німецька хвиля".

На другу половину серпня і вересень 2017 року заплановано встановлення арочних прогонових будов – найгабаритніших елементів Керченського мосту, яке передбачає обмеження судноплавства.

1 серпня заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк заявив, що Україна подасть на Росію до суду через це, оскільки торговельні порти Бердянська й Маріуполя зазнають збитків. МЗС України надіслало ноту протесту Росії через обмеження.

У міністерстві транспорту РФ заявляли, що забезпечать відкриття автомобільного руху Керченським мостом, який будують, до грудня 2018 року, а рух поїздів – до 2019-го.

У червні 2016 року ЗМІ повідомляли, що будівництво переправи призупинено через затримки фінансування.

Міст завдовжки 19 км має стати найбільшим у Росії. Його будують коштом федерального бюджету. Загальна вартість проекту становить приблизно 228 млрд рублів (майже $4 млрд). У грудні 2016 року старший науковий співробітник Інституту водних проблем Російської академії наук Юрій Медовар заявив, що будівництво моста через Керченську протоку ведуть без проекту, а сам міст завалиться, навіть якщо його вдасться побудувати.

Росія анексувала Крим і Севастополь після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.