Кулеба: Російська нота щодо моряків і українська відповідь на неї не впливали на позитивний для РФ результат голосування в ПАРЄ

26 червня на момент ухвалення рішення про оскарження повноважень російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи ні російська нота Україні стосовно умов звільнення українських військовополонених моряків, ні українська відповідь на неї не були відомими ПАРЄ і не вплинули на позитивний для Росії результат голосування. Про це 1 липня повідомив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба у Facebook.

"Тема моряків у ПАРЄ лунала разом з іншими вимогами до Росії – візит комісара Ради Європи з прав людини до Криму та сплата боргу до бюджету РЄ. Але жодних пакетних домовленостей на рівні Ради Європи так і не було досягнуто, тому що росіяни зрозуміли, що їх повернуть до асамблеї і без виконання вимог. Жодна з вимог так і не була виконана, тому що логіка росіян проста – навіщо щось давати, якщо можна все отримати просто так?" – зазначив він.

За словами Кулеби, Україна в Раді Європи наполягала, що звільнення моряків – це питання Міжнародного морського трибуналу, а РЄ має зосередитися на звільненні українських політв'язнів у Росії.

"Ми не виходили з того, що ПАРЄ має стати майданчиком, завдяки якому звільнять моряків", – підкреслив він.

Представник України додав, що російська нота у МЗС України стосовно умов звільнення моряків з'явилася 25 червня, тому що це був кінцевий термін звітності про виконання наказу Міжнародного морського трибуналу, і не була пов'язана з тим, що цього тижня якраз тривала сесія ПАРЄ.

28 червня автор "Європейської правди" Сергій Сидоренко з посиланням на джерела розповів, що звільнення полонених українських моряків і повернення кораблів ВМС України мало бути частиною широкої домовленості Заходу і Росії, одним з елементів якої було беззастережне підтвердження повноважень делегації РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи. Сидоренко зазначив, що існування непублічного плану дістало підтвердження після вербального конфлікту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна та президента України Володимира Зеленського.

25 травня Міжнародний трибунал із морського права в Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані у Чорному морі в листопаді 2018 року українські військові кораблі, а також 24 моряків і дозволити їм повернутися в Україну. Рішення ухвалили 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.

У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.

Термін виконання рішення спливав 25 червня. Цього дня, як повідомили у МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. У ноті-відповіді українське МЗС назвало позицію Москви неприйнятною.

У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала Росії можливість повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималися – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї.

Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. У 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації.

29 червня глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що версія про те, що російську делегацію повернули в ПАРЄ в обмін на можливе звільнення Росією українських політв'язнів, не відповідає дійсності.