Клімкін про повернення РФ у ПАРЄ в обмін на звільнення українських в'язнів: Не ведіться на це

Версія про те, що російську делегацію повернули в ПАРЄ в обмін на можливе звільнення Росією українських політв'язнів, не відповідає дійсності. Таку думку висловив 29 червня у Facebook міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Багато пишуть про ймовірний розмін між Європою і Росією: повернення Росії в ПАРЄ на можливе звільнення наших в'язнів. Зрада Європи нам усім болить. Але не ведіться на це. Не шукайте такого роду "логічних" виправдань. Тим більше, всі чули, що казав російський президент у японській Осаці. Насправді головна проблема навіть не в цьому. Найгірше буде, якщо Росія і Європа вирішать, що вони можуть домовитися за нашою спиною, і спробують нав'язати нам чужу стратегію і тактику", – написав він.

За словами міністра, "вже зараз у кулуарах можна почути розмови про те, що Україна є спільним сусідом Росії та Європи, спільною відповідальністю, тому мають бути і спільні дії".

"Насправді дії будуть російські, а Європа буде спостерігати. На жаль, недосвідченість нової команди цьому сприяє, а економічний маневр у нас майже відсутній. І от ми вже не встигнемо озирнутися, як відверту капітуляцію нам намагатимуться представити як довгоочікувану перемогу. Якщо так трапиться, опинимося на два покоління у сірій буферній зоні", – вважає Клімкін.

Він підкреслив, що долю України мають вирішувати тільки українці.

"І рішення, якими б складними вони не були, маємо приймати ми самі. Інші будуть нам допомагати, лише якщо у нас будуть власні розум і тверда, навіть дуже жорстка воля відстоювати свою позицію. Врешті-решт, ніхто, крім нас, українців, не буде вкладатися, щоб зробити Україну дійсно незалежною та успішною. І я не хочу, щоб за нас вирішували нашу долю, хто б це не був", – заявив Клімкін.

28 червня автор "Європейської правди" Сергій Сидоренко з посиланням на джерела розповів, що звільнення полонених українських моряків і повернення кораблів ВМС України мало бути частиною широкої домовленості Заходу і Росії, одним з елементів якої було беззастережне підтвердження повноважень делегації РФ у Парламентській асамблеї Ради Європи. Сидоренко зазначив, що існування непублічного плану дістало підтвердження після вербального конфлікту Клімкіна та президента України Володимира Зеленського.

25 травня Міжнародний трибунал із морського права в Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані в Чорному морі в листопаді 2018 року українські військові кораблі, а також 24 моряків і дозволити їм повернутися в Україну. Рішення було ухвалено 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.

У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.

Строк виконання рішення закінчувався 25 червня. Цього дня, як повідомили у МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. У ноті у відповідь українське МЗС назвало позицію Москви неприйнятною.

27 червня Зеленський висловив обурення тим, що його не ознайомили ні з нотою МЗС РФ, ні з нотою у відповідь українського зовнішньополітичного відомства.

Клімкін опублікував два документи, назвавши текст російського "примітивною пасткою". За словами міністра, нота-відповідь "викриває приховані мотиви РФ". Він також висловив думку, що скерування ноти було повністю в компетенції його відомства.

У ніч на 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дала змогу Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти 62, утрималися 15) затвердила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту залишають сесію асамблеї.

Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. У 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації.