$38.97 €42.44
menu closed
menu open
weather +1 Київ

Клімкін – Зеленському: Додаткового погодження ноти російському МЗС нам не потрібно

Клімкін – Зеленському: Додаткового погодження ноти російському МЗС нам не потрібно Клімкін про Зеленського: У нас і тактичні, і стратегічні розбіжності щодо питань протидії російській агресії
Фото: ЕРА

Скерування ноти про необхідність виконання Росією рішення міжнародного трибуналу щодо звільнення полонених моряків – виняткова компетенція МЗС, заявив глава зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін. Він додав, що не буде коментувати емоції президента Володимира Зеленського.

Міністерство закордонних справ України не мало погоджувати з президентом Володимиром Зеленським відповідну ноту російському МЗС щодо проблеми повернення захоплених військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Про це виданню "Українська правда" заявив глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін.

"Усі повноваження сформулювати таку ноту в нас як у Міністерства закордонних справ України були. Ця нота була в рамках нашого спілкування і нашої судової справи по міжнародному трибуналу", – сказав міністр.

За його словами, українська нота фіксує лише міжнародно-правову позицію України, не містить "ніяких політичних моментів" і принципово нових питань.

"Додаткового погодження у цьому контексті, оскільки МЗС уповноважене вести і цю справу, і щодо міжнародного трибуналу, і щодо інших судів, нам не потрібно. І це наша позиція", – зазначив Клімкін.

Відповідаючи на запитання, чи було особисте ставлення міністра до президента причиною не радитися щодо скерування ноти, Клімкін наголосив, що "не коментує емоцій".

"Я бачу, що в мене є і тактичні, і стратегічні розбіжності щодо питань протидії російській агресії... Тому в цих умовах я не вважаю за можливе більше допомагати", – сказав глава МЗС, додавши, що може обговорити із Зеленським, що відбувається, "якщо він захоче".

27 червня Зеленський на брифінгу висловив обурення тим, що дізнався про обмін нотами між МЗС Росії та України з інтернету. "Такі дії можуть поставити під загрозу повернення наших моряків", – заявив президент.

25 листопада 2018 року РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських Військово-морських сил "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.

Російські силовики затримали 24 українських моряків, пізніше їх заарештували у кримських "судах" і перевезли в Москву. Трьох поранених українців помістили до лікарні слідчого ізолятора "Матросская тишина", інших доправили в СІЗО "Лефортово". Наразі всі моряки перебувають у "Лефортово".

Усім українцям висунули обвинувачення в незаконному перетині кордону РФ. Україна вважає моряків військовополоненими і вимагає відпустити їх. В управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що українські моряки як військовополонені мають перебувати під захистом Женевської конвенції.

Україна звернулася в Міжнародний трибунал із морського права, вимагаючи як тимчасові заходи зобов'язати РФ негайно звільнити моряків і кораблі. Російська сторона відмовилася від участі у слуханнях.

25 травня трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані українські кораблі, а також 24 затриманих моряків і дозволити їм повернутися в Україну. Рішення ухвалили 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.

У міністерстві закордонних справ Росії вважають, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.

Строк виконання рішення спливав 25 червня. Цього дня, як повідомили у МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Як заявив адвокат Микола Полозов, в обмін на видавання моряків РФ вимагала їх подальшої участі в судовому процесі на території окупованого Криму, тим самим примушуючи де-факто визнати юрисдикцію Російської Федерації над півостровом. В українському МЗС назвали позицію Москви неприйнятною.