Кримську платформу вперше додали до проєкту резолюції Генасамблеї ООН – Кулеба
Кримську платформу вперше згадали в тексті проєкту резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Про це 18 листопада на брифінгу заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
"Чергова важлива для платформи подія відбулася вчора. Нам вдалося включити першу згадку Кримської платформи та її підтримку до проєкту посиленої резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації із правами людини у Криму. Учора ця резолюція пройшла комітет, очікуємо на ухвалення у грудні на сесії Генасамблеї", – повідомив Кулеба.
Він зазначив, що МЗС України підписало меморандум про співпрацю з експертною мережею Кримської платформи.
"Документ визначає цілі та завдання спільної діяльності. МЗС України буде підтримувати дослідницькі проєкти незалежних аналітичних центрів країн світу щодо Криму, сприяти організації та спільному проведенню заходів, конференцій, семінарів та круглих столів у рамках Кримської платформи… Я радий, що експертна мережа вже працює. Вона об'єднала понад 70 українських та іноземних неурядових організацій, аналітичних дослідницьких центрів та правозахисників із різних країн світу, які на щоденній основі досліджують широкий спектр проблем російської окупації Криму, і мене особливо тішить, що зараз на розгляді мережі перебуває понад 180 запитів на участь у її діяльності від іноземних експертів та організацій. Кримська платформа перетворюється на дійсно світову справу", – наголосив Кулеба.
Міністр також додав, що саміт Кримської платформи не був одноразовим заходом – це буде постійний формат.
Контекст:
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита для підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, що не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".
Кулеба говорив, що у Києві "реакцією російської сторони задоволені".
Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього. Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.