"З обвинувачень ФСБ хочеться сміятися і злитися". Джелялов передав листа з неволі у Криму

Джелялов перебуває під арештом у Криму з 6 вересня
Фото: Рефат Чубаров / Facebook
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, який перебуває під вартою в окупованому Росією Криму, передав із неволі листа на свободу. Його опублікував 13 жовтня у Fаcebook адвокат Микола Полозов.

"Коли читаєш рядки обвинувачення, складені якимось співробітником ФСБ, то хочеться одночасно сміятися і злитися. Сміятися з тієї мізерної фантазії, усталених формулювань, якими автори мого арешту прикривають свої незаконні дії, метою яких, безсумнівно, є прагнення зганьбити ім'я одного з лідерів національного руху кримських татар у Криму і тим самим звинуватити саме цей рух, котрий завжди сповідував ненасильницькі методи боротьби за права кримських татар, у порушенні власних принципів", – написав Джелялов.

За його словами, окупанти намагаються "переконати світову спільноту, яка завжди підтримувала прагнення корінного народу Криму жити мирно і розвиватися на рідній землі, що сотні активістів, членів органів національного самоврядування, кримських татар готові до насильницьких дій".

Перший заступник голови Меджлісу вважає, що така спроба "заздалегідь приречена на провал".

"Злитися на ту мерзенну брехню, якесь середньовічне мракобісся, у якому мене обвинувачують, пишучи відсутні в моїй голові наміри, брехливі свідчення прихованих свідків. Злитися на нездатність твоїх опонентів хоч якось чесно протистояти твоїм переконанням. Переконанням, яких і я, і інші не приховували, виступаючи проти дій Росії у Криму, виступаючи на захист територіальної цілісності України, на захист прав людини та проти репресій", – пояснив Джелялов.

Він підкреслив, що вся "провина" кримських татар полягає у "сміливості мати переконання і ділитися ними відкрито та публічно".

Контекст:

Російські силовики 3 вересня затримали жителя Сімферополя, кримського татарина Ельдара Одаманова. Обшук провели у справі про нібито вибух на газопроводі у Криму. Уночі 4 вересня затримали братів Азіза та Асана Ахтемових, а також Шевкета Усеїнова.

Уранці 4 вересня російські силовики прийшли з обшуком до Джелялова, після чого його вивезли.

Того самого дня до будівлі ФСБ у Сімферополі прийшли протестувати кримські татари. Силовики затримали там, за різними даними, від 40 до понад 50 осіб. Пізніше їх відпустили.

Прокуратура АРК і Севастополя відкрила кримінальне провадження про викрадення людей і порушення недоторканності житла. Також у зв'язку із затриманням Джелялова та інших кримських татар відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни).

Президент України Володимир Зеленський вважає, що нові затримання на окупованому півострові пов'язані з початком роботи Кримської платформи.

6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя на два місяці заарештував Джелялова. По два місяці арешту дістали також брати Ахтемови. Їхніх родичів Ескендера та Арсена Ахтемових засудили до 10 і 15 діб адмінарешту.

У МЗС України заявили, що окупанти переслідують кримських татар за підтримку Кримської платформи.

Спочатку ФСБ інкримінувало Джелялову "пособництво у вчиненні диверсії", пізніше окупанти оголосили Джелялову нове обвинувачення. Його та Ахтемова обвинувачують у скоєнні диверсії у складі організованої групи (п. "а" ч. 2 ст. 281 Кримінального кодексу РФ). Санкція статті передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі.

8 жовтня Полозов розповів, що Джелялова відправили у психіатричну лікарню на експертизу, хоча підстав для її призначення не було.

У МЗС України рішення окупаційної влади півострова назвали "каральною практикою у кращих радянських традиціях".

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини в Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.