Окупанти намагаються створити агентурну мережу серед кримських татар, використовуючи тортури – Чубаров

Чубаров: Російські окупанти розглядають тортури як можливість створити свою агентурну мережу серед кримськотатарського народу
Фото: uacrisis.org
Федеральна служба безпеки Росії намагається вербувати кримських татар на окупованому півострові, залякуючи та застосовуючи до них тортури. Про це заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі телеканала "Дом" 7 січня.

У такий спосіб, зазначив він, окупанти намагалася завербувати жителя півострова Куртумера Чалгозова. Його 14 грудня затримали у власному будинку, відвезли у невідомому напрямку та під загрозою тюремного ув'язнення змусили підписати згоду про співпрацю з ФСБ.

Чалгозов наважився розповісти про це після того, як почув історію активіста Нарімана Аметова, якого катували струмом.

"Захочемо, каже, зробимо так, що тебе посадять за розбещення неповнолітніх – від 15 до 20 років", – розповів Чалгозов.

Голова Меджлісу вважає, що йдеться про послідовну стратегію окупантів.

"Поява більшої кількості катувань свідчить про те, що російські окупанти розглядають тортури як можливість створити свою агентурну мережу в середовищі кримськотатарського народу. Але своїми мужніми діями й Наріман Аметов, і Чалгозов не залишили їм жодної надії на це", – сказав Чубаров.

В обох випадках російська окупаційна влада пов'язувала затримання зі справою про вибух газопроводу в селі Перевальне, в організації якого обвинувачують першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джелялова.

Адвокат Джелялова Микола Полозов вважає, що ці випадки повторюватимуться.

"Боюся, що це не перший і не останній випадок. І це повторюватиметься, на жаль, допоки російська влада відчуватиме безкарність. Але ми бачимо, що цивілізований світ поки що не готовий говорити про захист прав людини у Криму. Максимум – висловлювання глибокого занепокоєння, але цього явно недостатньо, щоб зупинити цей конвеєр тортур", – сказав він.

Контекст:

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.