У Криму окупанти забирали на допит кримського татарина в наручниках та із зав'язаними очима

Події

14 грудня в селищі Приморське в окупованому Росією Криму силовики затримали та вивезли кримського татарина Куртумера Чалгозова, після чого допитали у справі про нібито диверсію на газопроводі, обвинуваченим за яким є перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Про це поінформувала Facebook-спільнота "Кримська солідарність".

"Обшук почався о 5.15 і тривав приблизно три години. Після слідчих дій чоловіка забрали із собою силовики. Пізніше сім'я намагалася зв'язатися із ФСБ, але ті відповіли, що Чалгозова в них немає. Проте вони запевнили, що після слідчих заходів із ними зв'яжуться", – ідеться в повідомленні.

За сім годин після затримання місце перебування Чалгозова невідоме, писало "Крим.Реалії". Мати кримського татарина Селіме розповіла, що написали заяву про зникнення людини.

"Ми побоюємося за його життя і здоров'я. [...] Людині жодних обвинувачень не висунуто. Ні про яку статтю не йшлося. Нібито його взяли як свідка, але коли людину беруть як свідка, ось цих таємниць не має бути. І батькам мають повідомити, де він перебуває", – сказала вона.

Згодом "Кримська солідарність" повідомила, що Чалгозова відпустили.

"Його допитували у справі Нарімана Джелялова. [...] Чоловік розповів, що його, імовірно, відвезли до Сімферополя – у наручниках та із зав'язаними очима. Там його допитували у справі про вибух газопроводу в селі Перевальне. [...] Хлопець сказав, що не поінформований щодо цих подій. Крім того, йому повідомили, що на нього чекає повторний допит найближчим часом. Мобільного телефона, вилученого в нього вранці, йому поки що не повернули", – написали правозахисники у вівторок.

Контекст

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна та більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливокримських татар.
3–4 вересня 2021 року в Криму російські силовики провели обшуки та затримали кількох кримських татар, зокрема братів Азіза та Асана Ахтемових та Джелялова, у справі про вибух на газопроводі у Сімферопольському районі.
Прокуратура АРК та Севастополя відкрила кримінальне провадження про викрадення людей та порушення недоторканності житла. Також у зв'язку із затриманням Джелялова та інших кримських татар було відкрито кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Президент України Володимир Зеленський та МЗС України пов'язали нові затримання на окупованому півострові з початком роботи Кримської платформи.
6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя на два місяці заарештував Джелялова. По два місяці арешту дістали також брати Ахтемови. 28 жовтня "суд" в окупованому Сімферополі продовжив їм запобіжний захід до 23 січня 2022 року.
Їх обвинувачують у скоєнні диверсії у складі організованої групи (п. "а" ч. 2 ст. 281 Кримінального кодексу РФ). Санкція статті передбачає від 12 до 20 років ув'язнення.
Джелялов усі обвинувачення заперечує. Асан Ахтемов заявив, що дав свідчення під тортурами. Він розповів, що його вивозили до лісу, ставили на коліна біля виритої ями та імітували розстріл, стріляючи над головою.
На початку жовтня Джелялова відправили до психіатричної лікарні на експертизу, хоча, за словами адвоката, підстав для її призначення не було. У МЗС України це рішення окупаційної влади півострова назвали "каральною практикою у кращих радянських традиціях".