"Суд" у Криму продовжив арешт Джелялову на три місяці

Події

Підконтрольний російським окупантам "Київський райсуд Сімферополя" 28 жовтня продовжив арешт першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялову. Про це у Facebook повідомив його адвокат Микола Полозов.

"Клопотання слідчого суд задовольнив, Наріман Джелялов залишиться під вартою до 23 січня 2022 року. Захист оскаржуватиме рішення суду про продовження варти та постанову про призначення судового засідання у закритому режимі в апеляційному порядку", – повідомив захисник.

Засідання проводили у закритому режимі, "суддя" ухвалив таку постанову 26 жовтня "нібито у зв'язку із загрозою безпеці учасників процесу", зазначив адвокат.

"Водночас у матеріалах справи захист не виявив жодних документів, заяв або рапортів про наявність такої загрози. У зв'язку з чим обґрунтовано зробив висновок, що суд незаконно ухвалив рішення про обмеження принципу гласності у кримінальному процесі. У зв'язку з цими обставинами судді було заявлено відвід, оскільки нічим іншим, окрім особистої зацікавленості у результаті справи, таке рішення пояснити неможливо. Суддя Пронін після виходу з нарадчої кімнати зачитав ухвалу, згідно з якою він відмовився себе відвести від участі у справі", – написав він.

Також на засіданні не було самого Джелялова: його не привезли із психіатричної лікарні, де він перебуває на стаціонарній експертизі.

"Суд відмовився задовольнити клопотання захисту про оголошення перерви для доправлення Нарімана до суду", – повідомив Полозов.

Як повідомляють "Крим.Реалії", "суд" також продовжив арешт до 23 листопада кримським татарам Азізу та Асану Ахтемовим, які фігурують у справі разом із Джеляловим.

Контекст

Російські силовики 3 вересня затримали жителя Сімферополя, кримського татарина Ельдара Одаманова. Обшук провели у справі про нібито вибух на газопроводі у Криму. Уночі 4 вересня затримали братів Азіза та Асана Ахтемових, а також Шевкета Усеїнова.
Уранці 4 вересня російські силовики прийшли з обшуком до Джелялова, після чого його вивезли.
Того самого дня до будівлі ФСБ у Сімферополі прийшли протестувати кримські татари. Силовики затримали там, за різними даними, від 40 до 50 осіб. Пізніше їх відпустили.
Прокуратура АРК та Севастополя відкрила кримінальне провадження про викрадення людей та порушення недоторканності житла. Також у зв'язку із затриманням Джелялова та інших кримських татар було відкрито кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Президент України Володимир Зеленський вважає, що нові затримання на окупованому півострові пов'язані з початком роботи Кримської платформи.
6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя на два місяці заарештував Джелялова. По два місяці арешту присудили також братам Ахтемовим. Їхніх родичів Ескендера та Арсена Ахтемових засудили до 10 та 15 діб адмінарешту.
У МЗС України заявили, що окупанти переслідують кримських татар за підтримку Кримської платформи.
Спочатку ФСБ інкримінувала Джелялову "пособництво у вчиненні диверсії", пізніше окупанти висунули Джелялову нове обвинувачення. Його й Ахтемова обвинувачують у скоєнні диверсії у складі організованої групи (п. "а" ч. 2 ст. 281 Кримінального кодексу РФ). Санкція статті передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі.
8 жовтня Полозов розповів, що Джелялова відправили до психіатричної лікарні на експертизу, хоча підстав для її призначення не було.
У МЗС України рішення окупаційної влади півострова назвали "каральною практикою у найкращих радянських традиціях".
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин та незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.
Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.