Генпрокуратура просить відправити Кузьменко під арешт без права на заставу

Генеральна прокуратура просить Печерський районний суд Києва обрати для підозрюваної в убивстві журналіста Павла Шеремета лікарці й волонтерці Юлії Кузьменко запобіжний захід у вигляді арешту без права на заставу. Про це в коментарі "Українським новинам" повідомив адвокат Кузьменко Влад Добош.

За його словами, клопотання внесла Генпрокуратура.

У тексті підозри, яку Добош оприлюднив у Facebook, ідеться про те, що 20 липня 2016 року о 2.34 підозрювані Кузьменко та Андрій Антоненко нібито прибули на вулицю Івана Франка, де мешкав Шеремет. У них був саморобний вибуховий пристрій.

Жінка особисто прикріпила пристрій під днище автомобіля Subaru, що належить співзасновниці видання "Українська правда" Олені Притулі, із боку водія. Після цього підозрювані покинули місце злочину, указано в тексті документа.

Приблизно о 7.00 Кузьменко повернулася на вулицю Франка з рюкзаком, де був спортивний костюм. Вона переодяглася і стежила у будинку журналіста за його автомобілем.

О 7.42 вона побачила, що Шеремет сів у машину, і дочекавшись, поки автомобіль від'їде від неї на безпечну відстань, дистанційно привела в дію вибуховий пристрій.

Після вибуху Кузьменко нібито переодяглася у свій одяг і покинула місце злочину.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, хірургиня лікарні "Охматдит" та волонтерка Юлія Кузьменко і сім'я учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.

За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі. У ніч на 13 грудня її затримали.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні взаємини, дестабілізацію ситуації в Україні, помилкове вбивство (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Зараз основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не знайшло замовників убивства.

9 грудня Грищенко на суді заявляв, що йому нібито пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство Шеремета або співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала, а також за підірвані в жовтні 2015 року електроопори в Херсонській області. 10 грудня "Українська правда" повідомила, що з Єдиного реєстру судових рішень зникло кілька рішень у справі Грищенка, який разом із дружиною Інною перебуває під арештом у справі про підготовку вибуху в Івано-Франківській області.

На брифінгу серед фігурантів справи згадували ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що він отримав 16 жовтня повістку на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана знайшла його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.