У справі учасника АТО, який заявив, що йому пропонували взяти на себе вбивство Шеремета, засекретили судові рішення – ЗМІ

У справі учасника АТО, який заявив, що йому пропонували взяти на себе вбивство Шеремета, засекретили судові рішення – ЗМІ "Українська правда" повідомляє, що з доступу вилучили рішення, які ухвалив Печерський райсуд Києва в період із 6-го до 21 листопада
Фото: pixabay.com

10 жовтня з Єдиного реєстру судових рішень зникло дев'ять рішень у справі учасника АТО Владислава Грищенка, який заявив, що йому пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство журналіста Павла Шеремета.

Із Єдиного реєстру судових рішень зникло кілька рішень у справі учасника АТО Владислава Грищенка, який разом із дружиною Інною перебуває під арештом у справі про підготовку вибуху в Івано-Франківській області. Про це 10 грудня повідомила "Українська правда".

Видання зазначає, що з доступу вилучили дев'ять рішень, ухвалених Печерським райсудом Києва в період із 6-го до 21 листопада. Вони стосувалися арештів і продовження арештів підозрюваним і проведення експертиз.

Ці рішення були оприлюднені в реєстрі після того, як ЗМІ почали писати про справу й імовірний її зв'язок із розслідуванням убивства журналіста Павла Шеремета. Станом на 9 грудня рішення ще значилися в реєстрі, проте посилання на них уже були неактивні. Станом на 10 грудня документи зникли з реєстру взагалі. Водночас у доступі залишаються два останні київські рішення та попередні рішення Івано-Франківського суду, ухвалені до того, як справу передали в Київ, пише "Українська правда".

9 грудня Грищенко на суді заявив, що йому пропонували взяти на себе відповідальність за вбивство Шеремета або співробітника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала, а також за підірвані в жовтні 2015 року електроопори в Херсонській області.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, вбивство через помилку (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією поліція називала журналістську діяльність Шеремета.

23 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський закликав журналістів не тиснути на слідство у справі Шеремета.

18 жовтня виявили мертвим ветерана АТО Івана Вакуленка, якого викликали на 21 жовтня на допит у справі Шеремета. Вакуленко був другом Владислава Грищенка.

27 червня 2017 року в Солом'янському районі Києва підірвали автомобіль, у якому перебував Шаповал. ЗМІ писали, що загиблий офіцер був командиром глибинної розвідки і діставав докази причетності Росії до збройної агресії проти України.

17 квітня 2019 року на той момент голова СБУ Василь Грицак заявив, що теракт, унаслідок якого загинув Шаповал, розкрили. За даними слідства, його скоїла одна з диверсійних груп, спрямованих в Україну з Росії. Виконавцем, за словами Грицака, є Олег Шутов, який за годину після закладення вибухового пристрою під автомобіль розвідника виїхав із території України. Організатором убивств Шаповала та офіцера українських спецслужб Олександра Хараберюша є генерал-лейтенант ФСБ Дмитро Мінаєв, заявили у СБУ.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати