Під час підготовки до затримання вагнерівців Україна одержала інформацію, важливу для розслідування справи MH17 – Грозєв
Під час підготовки спецоперації із затримання найманців російської приватної військової компанії "Вагнер" Україна зібрала інформацію, потрібну для інших країн. Про це заявив розслідувач Bellingcat Христо Грозєв в інтерв'ю "Новой газете", опублікованому 18 листопада.
"Найбільша [претензія] до української влади, як вона поводилася після закінчення операції, це те, що вони спочатку не визнавали її. Є таке правило, коли в тебе була секретна операція і вона погано закінчилася, необов'язково про неї говорити. Не пояснюють, чому вона провалилася, і взагалі як її робили", – наголосив журналіст.
За його словами, українські спецслужби зібрали інформацію, яку можна в суді використовувати як доказ причетності Росії до катастрофи літака рейсу МН17 на Донбасі. Грозєв зазначив, що зібрані дані потрібні Україні, зокрема, у справі проти РФ щодо фінансування тероризму, яку слухають у Гаазі.
"Без цих матеріалів усі ці справи стають удесятеро слабшими. Ось увесь цей час Україна не передавала цих даних іншим країнам. Для мене це політичний злочин. Жодного виправдання не може мати українська влада. А чому цього не робила? Через якісь внутрішньоукраїнські тертя, які настільки дрібніші, ніж інтерес усієї України та інших країн. Це не можна пробачити так легко", – заявив Грозєв.
Європейський парламент та ООН звернулися до Bellingcat із проханням поділитися матеріалами розслідування "Анатомія "вагнергейту", пов'язаними зі злочинами бойовиків в Україні. Про це 21 листопада розповів російський журналіст Роман Доброхотов, шеф-редактор The Insider, який спільно з Bellingcat проводив розслідування щодо цієї теми.
Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція з упіймання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".
У розслідуванні йдеться про те, що, за словами тодішнього голови військової розвідки Василя Бурби, президент України Володимир Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а глава Офісу президента Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.
В ОП заявили, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслили, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".
Контекст:
Boeing 777, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур рейсом MH17, зазнав аварії 17 липня 2014 поблизу Тореза Донецької області. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту (громадяни Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великобританії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії).
Згідно з висновками міжнародної слідчої групи, рейс MH17 було збито з комплексу "Бук" із території, підконтрольної проросійським бойовикам. Після аварії літака зброю повернули у РФ. Слідчі уточнили, що "Бук" прибув на Донбас із Курської області. У травні 2018 року Нідерланди та Австралія офіційно обвинуватили Росію в катастрофі рейсу MH17.
9 березня 2020 року Окружний суд Гааги почав розглядати справу про аварію малайзійського літака. Обвинувачених у справі четверо: так званий міністр оборони "ДНР" на той час Ігор Гіркін, глава "ГРУ ДНР", громадянин РФ Сергій Дубінський (Хмурий), його підлеглий, громадянин РФ Олег Пулатов (Гюрза), а також громадянин України, командир розвідувального батальйону 2-го відділу "ГРУ ДНР" Леонід Харченко (Крот). Справу розглядає суд Гааги, оскільки більшість загиблих були громадянами Нідерландів.
Гіркін та Дубінський у червні 2019-го заявляли, що відмовляються давати свідчення на процесі. Єдиний із чотирьох, хто бере участь у процесі (представлений адвокатами), – Пулатов, але він не визнає своєї провини.