Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький, які відповідали за проведення спецоперації під назвою "Авеню", прибули до Офісу президента за день до відправлення найманців із Москви, тобто 23 липня.
Bellingcat зазначає, що про це розповіли як сам Бурба, так і колишні співробітники розвідки, які говорили, що він зателефонував їм одразу після зустрічі.
"Бурба і Баранецький мали намір зробити останню доповідь про майбутню спецоперацію. Однак, як Бурба розповів Bellingcat, [президент Володимир] Зеленський на той момент був зайнятий і вони не змогли зустрітися з ним особисто. За словами Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень", – ідеться в розслідуванні.
За день до цього, 22 липня, дійшли згоди щодо перемир'я на Донбасі, яке мало набути чинності 27 липня.
"За словами Бурби, в Офісі президента вважали, що якщо спецоперація мине як заплановано і завершиться затриманнями 25 липня, то перемир'я закінчиться, не встигнувши розпочатися... Бурба розповів, що відповів, що відкласти операцію на тиждень неможливо, оскільки це призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до підозр із боку білоруських чи російських спецслужб, або до того й іншого водночас. За словами Бурби, далі представники Офісу президента, намагаючись знайти компроміс із командою ГУР, запропонували скоротити затримання операції до чотирьох днів", – зазначено в матеріалі.
Отже, дату вильоту та захоплення найманців мали перенести на середу, 29 липня.
"У цьому випадку перемир'я принаймні встигло б набути чинності", – додали розслідувачі.
Команді ГУР вдалося перебронювати квитки не на 29-те, а на 30 липня.
У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити розмови, про які говорив Бурба.
У розслідуванні також ідеться про те, що Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення.
Контекст
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер". Розслідування проводили разом із російським виданням The Insider.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головред видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію проводили із 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали й могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня голова парламентської тимчасової слідчої комісії, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що із 2014 року проводили роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні була серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб одна людина була агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.