Містотворчим підприємствам потрібна ефективна схема бронювання працівників, щоб не зупинитися – експерт
В умовах війни підприємства українського гірничо-металургійного комплексу, крім воєнних ризиків, стикаються з низкою інших проблем. Основними є логістика, обстріли підприємств та недосконала схема бронювання працівників, через що деякі підприємства вже стикнулися із серйозним дефіцитом кадрів. Про це розповів президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков в інтерв'ю профільному порталу GMK Center.
Брак персоналу через мобілізацію характерний для всіх без винятку галузей економіки України, але в ГМК вона посилюється ще й необхідністю мати вузькоспеціалізовану кваліфікацію, а також значний досвід роботи за спеціальністю практично для всього інженерно-технічного й робітничого персоналу підприємств, зауважив Каленков.
"Від початку війни на підприємствах галузі було мобілізовано в середньому 12–15% персоналу, на деяких підприємствах цей показник вищий. Існуюча норма бронювання у 50% повністю не вирішує кадрові проблеми підприємств, а це негативно позначається на технологічних та виробничих можливостях. Багатьох працівників практично неможливо замінити через специфіку технологічних процесів", – підкреслив експерт.
Він нагадав, що підприємства галузі працюють повністю прозоро та правильно ведуть діловодство, і військкомати користуються цим: приходять і просто "вигрібають" людей із виробництва, а не мобілізують, наприклад, безробітних, яких знайти найважче.
"Військкоматам так простіше, але збитки конкретним підприємствам та економіці від таких дій набагато сильніші. Тому якщо підходи та критерії мобілізації суттєво не зміняться після ухвалення відповідного законопроєкту, то, ймовірно, підприємства ГМК почнуть просто зупинятися. Заводи вже зараз перебувають на критичному рівні забезпеченості співробітниками. Зупинка підприємств ГМК спричинить дестабілізацію у прифронтовій зоні, оскільки вони є містоутворюючими. З урахуванням того, що населення зазначених регіонів є платниками податків, трудовим та військовим ресурсом, почнуть сипатися суміжні галузі, оборона та вся економіка країни загалом", – пояснив Каленков.
Саме тому, наголосив експерт, галузь виступає за можливість бронювання підприємствами ГМК не менше ніж 85% свого персоналу. Окрім того, потрібно, щоб під час працевлаштування нової людини на підприємство вона одразу одержувала бронювання хоча б на пів року.
Контекст:
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
9 грудня 2023 року Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей.
Уже більше ніж два місяці (із 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.
У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць. Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.
За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".
Розроблення справедливого механізму бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, 5 лютого анонсував Зеленський.