Справа Суркісів, яку розглядає Верховний Суд, не створює прецеденту для інших пов'язаних із "ПриватБанком" осіб – журналіст

Бізнесмени Ігор і Григорій Суркіси оскаржують у судах за позовом проти Національного банку України і "ПриватБанку" процедуру bail-in і повернення списаних унаслідок її проведення вкладів. Телеканал "112 Україна" детально розбирався в цій справі.

Рішенням Нацбанку України від 13 грудня 2016 року Суркісів було визнано інсайдерами "ПриватБанку". НБУ вказував, що Ігор Суркіс та ексвласник банку Ігор Коломойський – акціонери телеканала "1+1", що свідчить про зв'язок Суркісів із "ПриватБанком". У зв'язку з чим під час націоналізації "ПриватБанку" гроші сім'ї Суркісів та їхніх компаній на депозитних рахунках банку і його філій було конвертовано в капітал банку в межах процедури bail-in.

Суркіси оскаржують внесення їх у процедуру bail-in.

23 квітня у своєму відеозверненні генпрокурорка Ірина  Венедіктова заявила, що рішення суду на користь братів Суркісів у справі "ПриватБанку" може коштувати Україні ще 29 млрд грн.

"Товариство лякають чутками та плітками про те, що стягнення значного фінансового ресурсу на виконання судових рішень по згаданій справі призведе до непомірного навантаження на державний бюджет. Пропоную розібратися, чи так це насправді. Ці чутки і плітки в абсолютній своїй більшості носять маніпулятивний характер, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення набирає чинності з моменту прийняття судом апеляційної інстанції постанови за результатами апеляційного перегляду", – ідеться у статті Ігоря Смолова.

Позовні вимоги Суркісів було задоволено постановою Окружного адміністративного суду Києва у 2017 році, рішення набуло чинності і було виконано "ПриватБанком" у добровільному порядку. Зараз суперечка на стадії касаційного розгляду у Великій палаті Верховного Суду, "що абсолютно не впливає на хід виконання судових рішень", тому майбутнє рішення (якщо воно буде позитивним для сім'ї Суркісів) не матиме жодного негативного впливу на видаткову частину бюджету, оскільки присуджені до стягнення кошти вже було добровільно повернуто "ПриватБанком", зазначає автор статті.

Брати Ігор і Григорій Суркіси, а також їх родичі (батько Рахміль Суркіс, дочка Ігоря Суркіса Марина, дочка Григорія Суркіса Світлана, а також колишня дружина Григорія Суркіса Поліна Ковалик) були вкладниками "ПриватБанку" на момент його націоналізації в грудні 2016 року. НБУ визнав їх пов'язаними з банком особами, внаслідок чого щодо їхніх вкладів було застосовано процедуру bail-in, яка призвела до списання коштів з їхніх депозитних рахунків.

"У той же час певну непослідовність і неузгодженість викликає як перелік пов'язаних осіб, так і застосування процедури bail-in щодо зазначених осіб, що, як наслідок, може свідчити про незаконність вказаних дій, а саме: непослідовність і вибірковість визначення кола пов'язаних осіб та списання коштів", – ідеться в матеріалі.

Процедуру bail-in було застосовано тільки до п'яти із зазначених шести пов'язаних осіб, що свідчить про певну вибірковість списання коштів, зазначає автор. На його думку, цей факт ставить під сумнів законність самого рішення НБУ про визнання братів Суркісів та їхніх родичів пов'язаними з "ПриватБанком" і застосування щодо них процедури bail-in. Окрім того, він може свідчити про порушення посадовими особами НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, ідеться в матеріалі.

"Утім, зазначені недоліки вже стали підставою для скасування в судовому порядку рішень НБУ і ФГВФО, що супроводжують процедуру bail-in, та повернення списаних у результаті її проведення вкладів за позовом ТОВ ФК "Динамо" Київ, засновниками якого виступає сім'я Суркісів, і ПАТ "А-БАНК", що належить їй", – пише автор статті.

"Сім'я Суркісів не оскаржить ні націоналізації "ПриватБанку" загалом, ні всієї процедури конвертації коштів пов'язаних осіб у розмірі 29,3 млрд грн. "Справа, яка розглядається Верховним Судом, не створює прецедент для інших пов'язаних осіб, оскільки сім'я Суркісів захищає виключно свої права на окремо взятих конкретних підставах", – ідеться в матеріалі.

Автор вважає, що процедуру bail-in проведено з порушенням гарантій права власності, які зафіксовано ст. 41 Конституції України та ст. 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Він стверджує, що під час застосування процедури bail-in щодо Суркісів були порушення: депозити списано повністю безоплатно без відшкодування будь-якої вартості; процедуру списання депозитів здійснено протягом двох днів без всякого повідомлення вкладників; списання депозитів порушує принцип індивідуальної відповідальності, оскільки вкладники фактично несуть відповідальність за дії акціонерів/менеджменту банку за доведення банку до неплатоспроможності, до яких вони не мають жодного стосунку; братів Суркісів та їхніх родичів не вважали пов'язаними особами з банком, оскільки станом на час проведення bail-in не минув встановлений законом 15-денний строк для подання відповідних заперечень на рішення про зв'язки; порушення ст. 41 Конституції України виявилося в тому, що позбавлення права власності на грошові вклади було здійснено без будь-якого рішення/вироку суду і доказів провини зазначених осіб.

Смолов вважає, що справі Суркісів надають набагато більше ваги і значення, ніж вона має насправді. Автор нагадав, що "ПриватБанк" уже в добровільному порядку виконав судове рішення про стягнення коштів, окрім того, члени сім'ї Суркісів не оскаржать ні націоналізації "ПриватБанку" загалом, ні всієї процедури конвертації коштів пов'язаних осіб у розмірі 29,3 млрд грн.

"Справа, яка розглядається Верховним Судом, не створює прецедент для інших пов'язаних осіб, оскільки сім'я Суркісів захищає виключно свої права на окремо взятих конкретних підставах", – резюмував автор.