Білорусь готова повернути режим вільної торгівлі з Україною, але є умова

За словами Гур'янова, у грудні минулого року Україна де-факто ввела мито на окремі позиції білоруської металопродукції, а в травні 2021-го – щодо колісної техніки. Крім цього, як підкреслив перший заступник міністра закордонних справ, щодо Білорусі діють вісім антидемпінгових і спецзахисних заходів України – на сірники, крохмаль, будівельні матеріали, цемент, лампи розжарювання.

"Ми аналізували і вжили заходів, які де-факто обмежують імпорт з України через введення додаткового контролю, причому на тимчасовій основі, – зазначив Гур'янов. – Ще раз кажу, що ми готові повністю скасувати всі наші рішення, ми готові повернути в повному обсязі режим вільної торгівлі, але тільки тоді, коли Україна перегляне ті заходи, які де-факто були спрямовані, щоб просто обмежити конкуренцію з боку білоруських виробників".

Перший заступник міністра закордонних справ додав, що рішення про введення режиму індивідуального ліцензування низки українських товарів не пов'язане із загостренням відносин між Мінськом і Києвом, зокрема – "з авіаційними питаннями".

20 квітня під час зустрічі з народним депутатом України Євгенієм Шевченком Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, говорив, що насторожений "антидемпінговими розбірками", які вилилися у фактичну заборону на постачання білоруських товарів в Україну приблизно на $300 млн. Водночас Лукашенко пригрозив Києву заходами. Відео зустрічі опублікувало в YouTube БЕЛТА.

Контекст:

Рада міністрів Білорусі 26 травня ухвалила постанову №292 про ліцензування низки українських товарів "у зв'язку із систематичним порушенням Україною принципів вільної торгівлі", її текст цитує портал TUT.BY. Зокрема, із 6 червня на шість місяців вводять разові ліцензії на ввезення з України шоколаду, кондитерських виробів, соків, пива, ДСП і ДВП, туалетного паперу, керамічної плитки, ампул, пральних машин та іншої продукції.

В Україні дії уряду Білорусі назвали "необґрунтованими і дискримінаційними". Заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка зазначив у Facebook 28 травня, що "режим індивідуального ліцензування означає ручне управління імпортом української продукції до Білорусі".

Відносини Києва і Мінська зіпсувалися після президентських виборів в Білорусі у 2020 році. Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою республіки, а також засудила насильство проти учасників протестів у республіці. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.

12 серпня минулого року Офіс генерального прокурора України звернувся в Генпрокуратуру Білорусі із запитами про видання затриманих під Мінськом 28 представників приватної військової компанії "Вагнер" (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Однак 14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Через це рішення Міністерство закордонних справ України 17 серпня вперше в історії відносин із Білоруссю викликало для консультацій до Києва посла в Мінську Ігоря Кизима.

26 травня 2021 року Україна припинила авіасполучення з Білоруссю, а 28 травня заборонила білоруським літакам використовувати повітряний простір України.

Рішення ухвалили у зв'язку із ситуацією, що склалася 23 травня під час виконання авіакомпанією Ryanair рейсу Афіни – Вільнюс, і задля безпеки польотів та пасажирів. Після примусового приземлення літака в аеропорту Мінська (нібито через мінування) білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали опозиційного журналіста, співзасновника Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.

Наприкінці травня, за інформацією експертів, Білорусь зупинила постачання бензину марки А-95 в Україну.