EBA закликала владу України зважити ризики перед запровадженням 10-відсоткового мита на валюту

"У бізнесу є побоювання, що дана ініціатива може бути розцінена країнами як додаткове оподаткування імпорту, зокрема дискримінаційний захід по відношенню до товарів та послуг із країн, які надали українським товарам режим найбільшого сприяння і скасували мита. Відповідно до регламенту (ЄС) Європейського парламенту та Ради 2022/870 від 30 травня 2022 року про тимчасові заходи з лібералізації торгівлі, Україна має утриматися від застосування нових імпортних мит або будь-яких інших платежів щодо імпорту, нових кількісних обмежень або еквівалентних дискримінаційних адміністративних заходів. У зв'язку із зазначеним упровадження такого заходу потребує попередніх переговорів із ЄС та Світовою організацією торгівлі", – підкреслили у ЕВА.

Додатковий податок неминуче позначиться на цінах для кінцевого споживача, що призведе до подорожчання продукції, зокрема соціально значущої та життєво необхідної, наприклад, лікарських засобів та медичних виробів, зазначають в організації.

"Відтак, є ризик зростання інфляції через збільшення вартості продуктового кошика. І, як наслідок, для підтримки платоспроможності громадян може виникнути потреба в застосуванні компенсаторних заходів. Крім того, механізм введення додаткового збору потребуватиме узгодження з регульованими державою цінами (націнками) на товари, оскільки він призведе до удорожчання відповідної продукції, що потребуватиме відповідного коригування таких цін, – написано в заяві. – А такі заходи по запровадженню додаткового податку на купівлю валютних коштів можуть призвести до ситуації, коли економічно невигідно буде повертати валютну виручку в Україну, і Україна на цьому може ще більше втратити, ніж отримати додатковий ресурс".

Також у ЕВА зазначили, що в переліку імпортованих товарів є нафтопродукти, газ, вугілля, бензин, медикаменти, активні фармацевтичні інгредієнти для виробництва ліків, телекомунікаційне обладнання, яке використовують для розвитку та відновлення телекомунікаційних мереж.

"По суті, це товари критичного імпорту, заміни яким часто немає (не виробляється) в Україні. Крім того, додаткове оподаткування валютних операцій може призвести до збільшення тиску виключно на "білий" бізнес, який офіційно сплачує податки, а тіньовий сектор економіки, який працює з готівковими валютними коштами або за іншими "схемами" розрахунків, залишиться в конкурентній перевазі на ринку України. При цьому, імовірно, при запровадженні додаткового оподаткування імпорту обсяги офіційних імпортних операцій ще більше скоротяться, що не призведе до збільшення податкових надходжень. У той же час це може мати зворотний наслідок у вигляді збільшення обсягів товарної контрабанди", – оголосили автори документа.

Україна потребує інвестицій у воєнний час, але введення додаткового оподаткування для підприємств має вигляд податку на інвестиції в Україну, вважають вони.

"За повідомленням компаній – членів асоціації, здорожчання вартості капітальних інвестицій по тих проєктах, які вже почалися, може призвести до їх зупинення. Також це вплине на виконання двосторонніх умов по угодах щодо захисту інвестицій із рядом країн, оскільки такі обмеження можуть порушувати такі угоди", – наголошують у заяві.

Європейська бізнес-асоціація звернулася до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, віцепрем'єр-міністерки України – міністерки економіки України Юлії Свириденко, міністра фінансів України Сергія Марченка, голови Національного банку України Кирила Шевченка, голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики України Данила Гетманцева із закликом перед ухваленням рішення повноцінно оцінити ризики від запровадження цього податку як для держави, так і для бізнесу.

"Адже левова частка компаній в існуючих непростих умовах може просто не витримати такого навантаження, наслідком чого може стати скорочення або й узагалі закриття підприємств. А це надходження до державного бюджету, робочі місця, що надає бізнес населенню, заробітні плати тощо. Водночас у разі необхідності спільнота пропонує провести широке обговорення за участі бізнесу, де компанії зможуть озвучити всі можливі наслідки та ефекти для бізнесу", – підсумували в ЕВА.

Контекст:

3 серпня заступник голови податкового комітету Верховної Ради, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк повідомив, що у Мінфіні розробляють законопроєкт про податок у розмірі 10% на купівлю валюти для імпорту всіх товарів та послуг. Напередодні введення нового податку анонсував міністр фінансів України Сергій Марченко.

Введення цього збору підтримує Нацбанк України, але вже раніше критикувала Європейська бізнес-асоціація.

Перш ніж вводити податок на імпорт, треба оцінити всі ризики, зазначив глава Мінфіну Сергій Марченко.