Гетманцев вважає, що витрати на Інститут національної пам'яті збільшувати не варто. Дробович здивувався і засмутився

"Нам треба робити щось таке шалене з нашою національною пам'яттю, що треба так збільшувати апарат і його витрати?" – запитав Гетманцев.

За словами нардепа, УІНП "брав участь у вшануванні пам'яті нацистів". Він пов'язав це з дивізією СС "Галичина".

"Спроби віднайти давніх героїв, що відбувається в УІНП, які забруднені співпрацею із СС, є абсолютно неприйнятними – я проти цього категорично виступаю. [...] Мені б не хотілося, щоб ці гроші витрачалися на пам'ять есесівців", – заявив Гетманцев.

Він вважає, що ліквідовувати сам інститут не потрібно.

Очільник УІНП Антон Дробович прокоментував слова Гетманцева 22 вересня у Fаcebook.

"Мене дивує і засмучує непрофесійність і маніпулятивність таких заяв. Людина серйозна, очолює комітет, наче мала б слідкувати за коректністю своїх слів, а розповідає про збільшення видатків на апарат інституту. Це просто не відповідає дійсності. Тобто депутат навіть не розібрався, а вже категорично виступає проти. Класика, як у тій радянській історії про критику роману Пастернака – "не читал, но осуждаю", – написав Дробович.

Він підкреслив, що збільшення витрат передбачено "на капітальні видатки, а не на апарат".

"Якщо бути конкретним, то на створення архіву національної пам'яті, який має нарешті зробити доступною найбільшу у світі відкриту збірку документів комуністичного тоталітарного режиму. Більше тільки в Москві, але там усе закрито і ще не скоро люди побачать правду з архівів", – пояснив Дробович.

За його словами, поліпшити національну пам'ять УІНП можна "дуже просто – дати людям нарешті вільний доступ до документів про злочини тоталітарних режимів, включно з нацистським".

"Що стосується закидів народного обранця щодо "вшанування героїв СС", то це взагалі нісенітниця. Ми не витратили жодної копійки на такі речі. Інститут категорично засуджує націонал-соціалістичний тоталітарний режим", – підкреслив Дробович.

Контекст:

Український інститут національної пам'яті – координований Кабінетом Міністрів центральний орган виконавчої влади, який займається реалізацією державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті.

15 вересня Кабмін затвердив і зареєстрував у парламенті проєкт держбюджету на 2022 рік. 21 вересня Рада взяла його до розгляду.

Як сказав на засіданні Кабміну міністр фінансів Сергій Марченко, доходи передбачено на рівні 1,278 трлн грн, витрати – 1,466 трлн грн. Ці показники держбюджету відрізняються від даних, опублікованих на сайті Ради. У документі доходи держбюджету передбачено на рівні 1,267 трлн грн, витрати – 1,442 трлн грн.

На сферу культури та мистецтва, згідно із проєктом, передбачено витратити 13,5 млрд грн.