Інвестору "Більшовика" доведеться роками судитися через низку проблемних питань – політолог Романенко

"27 жовтня ФДМУ виставляє АТ "Перший київський машинобудівний завод", він же "Більшовик", на торги. Держава хоче одержати за напівзруйнований гігант неподалік від центру столиці 1,39 млрд грн. Гроші чималі, але з урахуванням того, що київська земля золота, для девелоперів потенційно це напівзруйноване підприємство, чиї цехи щодня "тішать" сотні тисяч киян своїм облупленим виглядом у районі Шулявки, викуп заводу й будівництво на його місці елітного ЖК "Більшовик" з усіма вигодами й чудовим краєвидом на проспект Перемоги – справа потенційно вигідна. 36 га київської земельки збудять кого завгодно, але головне слово – "потенційно", – зазначив політолог.

Він пояснив, що в Україні на інвесторів обов'язково чекають пригоди, і у випадку з "Більшовиком" вони почалися ще до торгів.

"Як я писав раніше, інвестори зіткнуться з тим, що на території "Більшовика" вже викупили будівлі. Тобто, купивши 100% акцій "Більшовика" в держави, інвестор втягнеться в господарський спір. І ось учора читаю новину, що Північний апеляційний господарський суд у вівторок, 12 жовтня, ухвалив рішення на користь ТОВ "Агроміл Дистриб'юшин" – компанії, яка в жовтні 2019-го придбала через систему електронних торгів арештованим майном ДП СЕТАМ п'ять нежитлових будівель загальною площею понад 6300 м&³2; на території АТ "Перший київський машинобудівний завод" (КПМЗ, колишній "Більшовик"). Справа почалася з позову ПКМЗ до Драбівського району відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, держпідприємства СЕТАМ і ТОВ "Агроміл Дистриб'юшин" про визнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва про придбання на торгах нерухомого майна, розташованого на проспекті Перемоги, 49/2). ПКМЗ справу програв і тепер, виходить, що держава продає завод, на якому вже є приватна власність цієї самої "Агроміл Дистриб'юшин". Як то кажуть, хотіли купити земельки з кріпаками, а вийшло, що земелька вже чиясь", – написав Романенко.

Експерт підкреслив, що на держпідприємстві є кілька сотень робітників, які "вкрай не згодні пересуватися разом із заводом після продажу кудись в український закуток".

"Воно й логічно: хто змінить Київ на Жашків? Ось і робітники "Більшовика" логічно мислять, тому на заводі почалися протести, до яких підтягнули й атовців. Робітники кажуть, що завод безбожно пиляють на метал, і благають про відповідальність. З іншого боку, голова ФДМУ Дмитро Сенниченко написав у себе у Facebook, що темні сили зривають приватизацію, тому протестують винятково рейдери і представники темних сил, які хочуть дістати завод за безцінь. А робітників там жодних немає. За логікою Сенниченка, робітники мають у щирому пориві радіти, що на місці цехів "Більшовика" з'являться житлові будинки та торговельні центри, але де в цій усій пишності будуть робітники? Відповідь очевидна – ніде", – заявив він.

Романенко вважає, що інвестору доведеться роками судитися щодо втрати співробітниками їхніх робочих місць.

"Навіть якщо погодитися із Сенниченком, що робітники в щирому пориві вітають звільнення себе від умовних робочих місць без будь-яких компенсацій, то амбре навколо приватизації "Більшовика" вже той. І вже тим паче можна не сумніватися, що вищезгадані темні сили напевно нацькують робітників подати позов до суду, щоб їм компенсували втрату робочих місць. Звісно, інвестору доведеться судитися роками й щодо цього. Ну, а про орендарів на території заводу я писав минулого разу (теж суди), про бажання Києва забрати шматок землі, щоб побудувати розв'язку Шулявського шляхопроводу, теж. Коротко кажучи, ласкаво просимо у світ реальних пригод, дорогі інвестори. Вам буде ненудно, а ми дивитимемося, як облуплені корпуси "Більшовика" й далі розтягують по цеглинці. Дякую державі, що вона вміє з усього, до чого торкається, зробити смердючку", – підсумував політолог.

Контекст: