Єврокомісія поки не вмовила Бельгію використовувати активи РФ для допомоги Україні – ЗМІ
Бельгія за підсумками переговорів із Європейською комісією поки не погодилася використовувати заморожені російські активи для фінансування допомоги Україні, яка захищається від агресії РФ. Про це 8 листопада пише Euronews.
Напередодні відбулася зустріч представників ЄК і групи бельгійського кабміну на чолі з прем'єр-міністром Бартом де Вевером і міністром закордонних справ Максимом Прево.
Сторони "не змогли вийти із глухого кута", пов'язаного із пропозицією використовувати заморожені російські активи для фінансування відновлення України протягом наступних двох років, ідеться в повідомленні.
За словами джерел Euronews, у бельгійському уряді зростає занепокоєність відсутністю альтернативних пропозицій із боку ЄК. Євросоюз наполягає на плані використання €140 млрд заморожених російських активів, які зберігають у бельгійському фінансовому репозитарії Euroclear.
У жовтні лідери ЄС домовилися переглянути це питання й ухвалити остаточне рішення у грудні після вивчення альтернативних варіантів. Поки перегляд не переконав бельгійську сторону, наголошують у статті.
"Ми очікуємо, що всі можливі варіанти детально опрацюють і презентують на наступному засіданні Європейської ради", – вказало джерело.
Контекст:
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку), як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати спеціальній компанії, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України й зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів потрібно ухвалити до Різдва.
3 листопада Politico з посиланням на джерела писало, що через позицію Бельгії Міжнародний валютний фонд може припинити фінансову допомогу Україні.