Бельгія і Єврокомісія проведуть кризову зустріч через спір щодо заморожених активів РФ – Politico

Бельгія неохоче підтримує цей план, запропонований комісією як спосіб використати заморожені російські кошти для допомоги Україні без їх остаточної конфіскації, адже ці активи зберігають у брюссельській фінансовій компанії Euroclear, ідеться у статті.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер побоюється, що його уряд буде змушений відшкодовувати мільярди Москві, якщо армія кремлівських юристів подасть позови через цю ініціативу. На зустрічі лідерів ЄС у жовтні він вимагав від колег чіткіших гарантій, які б захистили Бельгію від фінансових і юридичних ризиків.

Кризова зустріч відбудеться після того, як заступники міністрів фінансів ЄС не змогли досягти прогресу в переговорах, а Єврокомісія попередила, що час спливає, пише видання.

Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс 4 листопада у столиці Болгарії Софії заявив: "Що довше тривають затримки, то складнішою стає ситуація", і це може відкрити питання про тимчасові рішення.

Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного року, якщо гроші не надійдуть до весни, наголошує ЗМІ. Без угоди щодо використання російських активів, попереджає комісія, урядам ЄС доведеться самостійно підтримувати Київ, а після пандемії, яка підірвала національні бюджети, бажання для цього небагато, підкреслюють журналісти.

Один із заступників міністрів фінансів, який висловив роздратування позицією Бельгії, обурився тим, як ЄС знайде €140 млрд у європейських бюджетах наприкінці року, і наголосив, що це неможливо.

Комісія презентує Бельгії меморандум з альтернативними варіантами фінансування України, які передбачають залучення коштів через боргові інструменти ЄС, зазначає медіа. За його інформацією, у Брюсселі сподіваються, що де Вевер погодиться, коли зрозуміє, що інших реальних варіантів немає.

Де Вевер окреслив кілька умов, за яких його країна може підтримати план:

• прибрати загрозу угорського (чи будь-якого іншого) вето щодо санкцій. Що шість місяців ЄС має одностайно поновлювати санкції проти Росії, тому будь-яка проросійська країна – як-от Угорщина чи Словаччина – може розморозити активи й змусити Euroclear повернути гроші Кремлю. Комісія працює над тим, щоб усунути ймовірність такого вето й дати Бельгії довгострокові гарантії;
• розподіл ризиків між усіма країнами ЄС;
• використати бюджет ЄС як гарантію замість національних урядів.

Єврокомісія заявляє, що Україна почне повертати €140 млрд лише після того, як Росія припинить війну й виплатить репарації, нагадали в матеріалі.

Навіть якщо всі країни погодяться надати такі гарантії, Бельгія хоче, щоб виплати відбувалися негайно, зазначили автори статті. Вони додали, що комісія запропонувала надавати країнам позики для швидких виплат, але це збільшить їхній державний борг, що непопулярно у Франції та Італії. 

Комісія може застосувати резерв коштів (headroom), передбачений у семирічному бюджеті ЄС, щоб забезпечити кредит. Ця ідея має перспективний вигляд для нового бюджету після 2028 року, але поки незрозуміло, чи вистачить грошей у нинішньому бюджеті, резюмує Politico.

Контекст:

Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку), як кредит для України.

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати до спеціальної компанії, котра надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.

Того самого дня бельгійський прем'єр назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів треба ухвалити до Різдва.

3 листопада Politico з посиланням на джерела писало, що через позицію Бельгії Міжнародний валютний фонд може припинити фінансову допомогу Україні.