"Ніч перед Різдвом". Прем'єрка Данії оприлюднила строки ймовірного рішення про "репараційний кредит" для України

Світ

Рішення щодо "репараційного кредиту" Україні коштом заморожених російських активів треба ухвалити до Різдва. Про це 24 жовтня сказала прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен під час засідання "коаліції охочих" у Лондоні, яке транслювало "Суспільне".

За словами Фредеріксен, вона повністю підтримує надання Україні "репараційного кредиту". Вона зазначила, що не бачить альтернативи цій пропозиції, оскільки країна-агресор Росія має платити за агресію.

"Це єдиний шлях. Є технічні питання – треба знайти на них відповіді. Є різна деталізація, про це потрібно говорити. Але передусім ідеться про політичну постанову, політичний принцип. [...] Мені здається, нам треба працювати так, щоб мати рішення перед Різдвом [25 грудня] – дістати його в ніч перед Різдвом. Це дуже важливо. Я сподіваюся, що це станеться", – сказала вона.

Прем'єрка наголосила, що не можна дозволити Росії перемогти в цій війні і що європейці мають дбати про свою безпеку, працювати над цим разом.

Президент України Володимир Зеленський додав, що, на його думку, загалом політичне рішення на вчорашньому засіданні Європейської ради було ухвалене.

"Мені здається, що питання з приводу заморожених активів для нас критично важливе. Але є три етапи із цими замороженими активами. Перше – це політична постанова, далі практичні ухвали й після того тільки впровадження. І вчора, мені здається, що політична постанова постала, і це дуже позитивний сигнал. Далі – практичні ухвали. Ми сподіваємося, що до кінця цього року це станеться й тільки після того настане пора запровадження", – зазначив президент.

Контекст

Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частку – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку) як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати у спеціальну компанію, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".