Компанії Жеваго й далі працювали на російський ринок – ЗМІ

Жеваго заявляв у коментарі "Економічній правді", що його компанії не ведуть бізнесу з росіянами понад 10 років. Але, за даними Державної митної служби, низка підконтрольних йому компаній й далі вела економічну діяльність із контрагентами із країни-окупанта. Серед них – "АвтоКрАЗ", БМЗ "Прогрес", Полтавський ГЗК, Біланівський ГЗК, Єристівський ГЗК, "Росава", "Київмедпрепарат", "Галичфарм" і "Артеріум". За оцінками Kyiv Post, обсяг експортно-імпортних операцій компаній Жеваго із РФ у 2017–2022 роках перевищив 7,5 млрд грн.

"Остання співпраця "АвтоКрАЗу" з російськими партнерами датується 18 травня 2018 року. Компанія Жеваго експортувала вантажівки на 15 млн грн. А Полтавський ГЗК, який належить Жеваго, продовжував імпортувати російські товари навіть у 2022 році. Одна з останніх таких операцій датована 14 лютого 2022 року – усього за 10 днів до повномасштабного вторгнення РФ", – ідеться в матеріалі.

Журналісти повідомили, що 30 січня в Господарському суді Києва почався розгляд справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування 46 млрд грн збитків банку "Фінанси та кредит". Голова ради громадського моніторингу при Фонді гарантування вкладів фізичних осіб Максим Гарус у своєму Facebook заявив 3 лютого, що Жеваго не прийшов на засідання.

"При нестримному бажанні Костянтин у суді так і не з’явився. Зайнятий іншими процесами. Представниця відповідача так і заявила, що Жеваго хоче брати безпосередню участь у судовому процесі. Та згодом наголосила, що її довіритель просить політичного притулку в іншій країні. Щось не сходиться в них позиційно. Також виявляється, що ні Костянтин, ні його представник не отримували позов фонду і, відповідно, не мали змоги підготувати відзив. При цьому фонд направляв відповідні документи. Зловживання процесуальними правами, затягування процесу. Про повагу до суду і правосуддя Костянтин говорить тільки в судах Франції. Розгляд перенесено на 20 лютого", – повідомив Гарус.

Контекст:

За оцінкою Forbes, Жеваго посідає п'яту сходинку в рейтингу найбагатших українських бізнесменів з $1,4 млрд (до вторгнення РФ журнал оцінював його активи у $2 млрд, тоді він посідав третє місце). Жеваго належить понад 50% у гірничорудній компанії Ferrexpo. Вона володіє в Україні Полтавським та іншими гірничозбагачувальними комбінатами.

У серпні 2019 року співробітники ДБР оголосили про підозру двом топменеджерам банку Жеваго "Фінанси та кредит" у справі про розтрату 2,5 млрд грн. Цей банк заснували 1990 року, він входив до десятки найбільших банків України. 2015 року в банку відкликали ліцензію й розпочали його ліквідацію.

У липні 2021 року правоохоронці оголосили Жеваго в міжнародний розшук. 27 вересня 2022-го йому заочно оголосили про підозру в розтраті й відмиванні грошей. 1 жовтня Шевченківський районний суд Києва задовольнив позов Національного банку України про стягнення з Жеваго 1,539 млрд грн для погашення заборгованості банку за надані раніше кредити рефінансування.

27 грудня 2022 року стало відомо про затримання Жеваго в одному з готелів Куршевеля. 28 грудня суд французького міста Шамбері обрав запобіжний захід у вигляді екстрадиційного арешту, 5 січня суд погодився випустити Жеваго під заставу в розмірі €1 млн за умови, що він здасть паспорти й реєструватиметься в поліції тричі на тиждень.

2 лютого суд у Франції вкотре переніс слухання про екстрадицію Жеваго до України. Перше слухання у справі призначили 19 січня, але його відклали до 2 лютого, оскільки французька судова система зробила запит щодо гарантій до української влади. Як зазначає видання, головне питання полягає в тому, щоб визначити, чи "гарантовані йому права людини і право на захист у зв'язку з війною". Однак необхідні документи надійшли надто пізно для нового слухання, і їх ще треба перекласти всім сторонам. Тому судове засідання знову перенесли – тепер на 16 березня.

У грудні на сайті президента України зареєстровано петицію щодо припинення громадянства Жеваго.