Кулеба закликав ЄС збільшити пропускні спроможності транспортних коридорів для експорту українського зерна

Кулеба нагадав, що Україна запропонувала ООН і Туреччині продовжити роботу "зернового коридору" у тристоронньому форматі
Фото: EPA
Україна і Євросоюз мають докласти максимум зусиль для спрощення експорту українського зерна на тлі виходу РФ із "зернової угоди", регулярних російських ударів по українській портовій інфраструктурі і спроб РФ заробити на зростанні цін на продовольство. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 20 липня за допомогою відеозв'язку на засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського союзу, повідомила пресслужба МЗС.

"Мета Росії полягає не лише в завданні шкоди Україні, але й у збагаченні за рахунок зростання цін на продовольство. Росія знищила "зернову ініціативу", наносить удари по українських портах й інфраструктурі, задіяних у морському експорті, і в той самий час збільшує власну пропозицію зернових на світових ринках. Іншими словами, вони ракетними ударами по "ініціативі" й портах намагаються усунути Україну з ринку як конкурента, змушують кінцевих покупців, споживачів хліба в Азії й Африці, платити за їхній вихід із Чорноморської зернової ініціативи і фінансувати російську воєнну машину", – сказав він.

Кулеба закликав країни ЄС до активної спільної роботи над тим, щоб позбавити Росію важелів впливу на український морський експорт. За його словами, ідеальним сценарієм буде повне припинення російської морської блокади українських портів, але це буде можливо, коли Україна отримає перші винищувачі F-16, які зможуть патрулювати небо й морські шляхи. Міністр подякував країнам ЄС, які вже роблять активний внесок в авіаційну коаліцію.

"Нині Україна запропонувала ООН і Туреччині продовжити роботу "зернового коридору" у тристоронньому форматі, включно з інспекціями кораблів у спільному координаційному центрі. Ми очікуємо на їхню відповідь. Я закликаю вас підтримати наш запит у вашій взаємодії з ООН і генеральним секретарем", – додав міністр.

Він заявив, що всі альтернативні шляхи експорту українського зерна мають працювати на повну потужність і розширюватися, а заяви про будь-які обмеження є неприйнятними.

Кулеба озвучив конкретні пропозиції України для підвищення пропускної спроможності транспортних коридорів, зокрема, закликав розвивати Дунайський кластер, Адріатичний і Балтійський транспортні коридори.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеса, Чорноморськ й Південний. Україна підписала документ із Туреччиною й ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.

17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію".

Водночас президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що президент країни-агресора Володимир Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним. Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну лист із новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.

Президент України Володимир Зеленський запропонував Гутеррішу й Ердогану продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ.

Після закінчення терміну дії угоди Росія завдала низки ударів по портових містах України, знищивши сільськогосподарську інфраструктуру і приблизно 60 тис. тонн зерна.

19 липня РФ заявила, що у зв'язку з виходом із "зернової угоди" вона вважатиме всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, потенційними перевізниками вантажів військового призначення. 20 липня Міністерство оборони України повідомило, що Україна із 21 липня розглядатиме всі судна, які прямуватимуть Чорним морем у напрямку морських портів країни-агресора РФ і українських морських портів на окупованих територіях, такими, що перевозять вантажі військового призначення.