На підприємствах "Метінвесту" мобілізовано вже кожного шостого працівника – директорка зі сталого розвитку компанії

Тетяна Петрук: Нинішня система бронювання не є гнучкою. Вона не дає змоги залучати нових співробітників
Фото: metinvest.media

Дефіцит кадрів – це одна з головних проблем, які стоять перед бізнесом зараз, разом із логістикою, перебудовою виробництва під час війни й воєнними ризиками. Особливо гостро ця проблема стоїть у підприємств, які розташовані недалеко від лінії фронту. Водночас системі бронювання бракує гнучкості, щоб компенсувати цей дефіцит. Про це розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи "Метінвест" Тетяна Петрук.

"Метінвест", мабуть, найбільше підприємство в Україні серед приватних і державних компаній за кількістю мобілізованих до ЗСУ. У групі працює близько 50 тис. людей, а загальна кількість працівників, які пішли до ЗСУ, – 9,3 тис. У нас кожен шостий – мобілізований. Це дуже багато", – зазначила Петрук.

Вона наголосила, що зараз у компанії бракує людей, щоб нарощувати виробництво металургійного сегмента й видобувати руду.

"Ми не можемо вийти на деяких активах навіть на 50–60% довоєнного виробництва! Причина – саме люди. Частину персоналу мобілізовано до лав ЗСУ, багато звільнилися й переїхали – до Європи або до безпечніших регіонів України", – каже Петрук.

За її словами, для розв'язання проблеми браку кадрів компанія використовує насамперед внутрішній ресурс, перенавчає персонал і залучає до роботи більше жінок. Також ввели системи грошової мотивації, премії виплачують щомісяця. Але є посади, де можуть працювати тільки чоловіки, а для опанування професії потрібно від чотирьох до дев'яти місяців. Тому система бронювання має бути гнучкішою, щоб зменшити кадровий дефіцит.

"Потрібно робити аналіз економічної доцільності, ефективності, враховувати, скільки підприємство сплачує податків, як допомагає країні та ЗСУ, скільки створює робочих місць, у якому регіоні розташоване. Не можна дивитися просто на чисельність і надавати якийсь відсоток бронювання. Ми наразі можемо забронювати лише 50% працівників. Практично на всіх підприємствах ми вибрали цю квоту. Тож проблему треба вирішувати комплексно, брати до уваги специфіку галузі. Так, на сервісних підприємствах може залишатися 50% заброньованих, а на виробничих підприємствах справді має бути більший відсоток. Зрештою, має відбутися діалог між державою і бізнесом, щоб знайти порозуміння", – впевнена Петрук.

Вона висловила переконання, що кожен бізнес розуміє важливість поповнення ЗСУ, але й бронювання співробітників – важливе питання для будь-якої великої компанії, де потрібно зберігати баланс між поповненням ЗСУ та збереженням виробництва й виплатою податків.

"Нинішня система бронювання не є гнучкою. Вона не дає змоги залучати нових співробітників. Потенційний співробітник обирає тіньову зайнятість поза межами компанії. Цю бюрократичну проблему можна вирішити, давши підприємствам можливість доброньовувати деякий відсоток персоналу за рік, вирішуючи в такий спосіб проблему з браком персоналу", – резюмувала Петрук.

У 2023 році "Метінвест" Ріната Ахметова відмовився від податкових пільг, на які має право за законодавством, і сплатив податки в повному обсязі. Також від початку повномасштабної війни "Метінвест" спрямував на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи "Сталевий фронт Ріната Ахметова". Компанія стала найбільшим серед приватного бізнесу в Україні донором ЗСУ, постачає обладнання і техніку, а також виготовляє сталеві вироби для фронту.

Контекст:

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію вранці 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

27 січня 2023-го Кабмін затвердив новий порядок бронювання підприємствами своїх працівників в умовах воєнного стану. Він передбачає відтермінування від мобілізації для 50% і більше держслужбовців і працівників важливих для країни підприємств.

У березні 2024 року Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує "справедливіший" підхід до бронювання військовозобов'язаних з урахуванням рівня заробітних плат, податкового навантаження і впливу на економіку.

У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць. Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.

За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".

Розроблення "справедливого механізму" бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.

8 квітня стало відомо, що в лютому в Міністерстві культури підтвердили статус критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення каналам, які беруть участь у телемарафоні "Єдині новини". Їхні працівники матимуть відтермінування від мобілізації. Також такий статус надали деяким циркам, музеям, заповідникам і ансамблям.