$38.04 €41.20
menu closed
menu open
weather +4 Київ

У Мінекономіки пояснили, як працюватиме новий порядок бронювання співробітників від призову до ЗСУ

У Мінекономіки пояснили, як працюватиме новий порядок бронювання співробітників від призову до ЗСУ Рішення уряд ухвалив 27 січня
Фото: Кабінет Міністрів України / Facebook
Кабінет Міністрів опублікував роз'яснення, як застосовуватимуть новий порядок бронювання військовозобов'язаних, ухвалений 27 січня, а також визначив критерії, за якими підприємства, установи й організації вважатимуть критично важливими для економіки країни.

Про це 30 січня повідомляє офіційний сайт КМУ.

"Постанова про бронювання це зважене спільне рішення Генерального штабу Збройних сил України, міністерств оборони, економіки, розвитку громад та територій, інших міністерств та відомств, включно з галузевими, а також українського бізнесу", – ідеться в повідомленні.

Зміни спрямовані на посилення ЗСУ й забезпечення стабільної роботи економіки, зазначають у КМУ.

Згідно з рішенням уряду, бронювання поширюється на керівників підприємств та їхніх заступників, а також на 50% від кількості зайнятих військовозобов'язаних працівників:

  • підприємств, установ та організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, у разі коли це необхідно для виконання мобілізаційних завдань;
  • підприємств, установ та організацій, які виробляють продукцію або забезпечують виконання робіт та послуг для потреб Збройних сил України, інших військових формувань;
  • підприємств, установ та організацій, які критично важливі для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

За наявності обґрунтованої потреби те чи інше підприємство може забронювати понад половину своїх військовозобов'язаних співробітників. Обмеження щодо бронювання військовозобов'язаних не стосуються підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міністерство енергетики України.

У повідомленні Кабміну також написано, що бронювати можна працівників на політичних посадах у державних органах влади, держслужбовців категорій А та Б, керівників держорганів, органів держуправління та їхніх заступників.

Щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв

  • загальна сума зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів (окрім митних) перевищує €1,5 млн;
  • сума надходжень в іноземній валюті (окрім кредитів та позичок) перевищує €32 млн;
  • стратегічне значення для економіки та безпеки країни, згідно з постановою уряду № 83 від 4 березня 2015 року;
  • важлива роль підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіального суспільства (визначає центральний орган влади або ОВА);
  • відсутність боргів зі сплати ЄСВ;
  • середня заробітна плата застрахованих працівників протягом останнього календарного кварталу – не менша від середньої заробітної плати в регіоні за звітний період;
  • підприємство є резидентом "Дія City".

У повідомленні наголошують, що для низки організацій досить двох чинників, це підприємства паливно-енергетичної галузі, які працюють у сфері охорони здоров'я, освіти та науки, фізичної культури та спорту, соціального захисту й належать до державної або комунальної форми власності із занесенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій, які або утримують коштом державного чи місцевого бюджету, або які надають населенню безплатні послуги із забезпечення життєдіяльності на постійній основі.

До критично важливих підприємств належать також установи ООН, іноземні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізовують важливі гуманітарні проєкти коштом міжнародних партнерів. Для цих організацій немає обмежень у кількості заброньованих працівників.

Контекст

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію вранці 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

Рада продовжувала воєнний стан кілька разів. 16 листопада Рада продовжила воєнний стан до 19 лютого 2023 року.

Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, окрім особливо обумовлених винятків. 16 серпня президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.

Начальник Київського міського центру комплектування й соціальної підтримки полковник Юрій Максимов розповідав у жовтні, що в Україні є необхідність доукомплектування військових підрозділів, тому до вручення повістки треба бути готовим кожному військовозобов'язаному.

27 січня КМУ затвердив новий порядок бронювання підприємствами своїх працівників в умовах воєнного стану.