Послаблення валютних обмежень є позитивним кроком для залучення інвестицій в Україну – Європейська бізнес-асоціація

Вона розповіла, що EBA перебуває в активному діалозі з Національним банком України з питань валютної лібералізації.

"На регулярній основі відбуваються зустрічі представників бізнес-спільноти з керівництвом НБУ з питань валютної лібералізації. Значну кількість пропозицій бізнесу Нацбанк України прийняв повністю або частково, зокрема в червні 2023 року регулятор дозволив резидентам-позичальникам переказувати за кордон кошти для виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами й позиками", – сказала Бурдейна.

Запровадження цього пом’якшення валютних обмежень стимулює збільшення надходження нових кредитних коштів в Україну, що дає змогу залучити більше грошей на реалізацію проєктів із відновлення, додала вона.

"Прийняті послаблення є позитивним кроком для майбутніх інвестицій в Україну, які держава активно намагається залучити для відбудови країни. Однак наразі для реального сектора бізнесу надзвичайно важливо також отримати можливість виконувати свої поточні зобов’язання перед нерезидентами за кредитами, отриманими до введення режиму воєнного стану, спричиненого повномасштабним вторгненням", – наголосила Бурдейна.

Вона додала, що цей чинник беззаперечно впливає на стійкість та операційну діяльність компаній під час воєнного стану, а також на їхній міжнародний кредитний рейтинг, що допоможе запустити відновлення економіки України.

"Додатковим фактором слугує й те, що саме компанії, які вже залучили іноземний капітал, продовжуватимуть інвестувати в країну, незважаючи на воєнний стан, і стануть прикладом для подальшого фінансування відновлення України. Тому невиконання поточних боргових зобов'язань, на думку асоціації, негативно вплине на поточну операційну діяльність бізнесу й темпи майбутньої української відбудови", – підкреслила вона.

У підсумку Бурдейна наголосила, що для бізнесу досі залишаються вкрай актуальними питання надання можливості компаніям здійснювати транскордонні валютні перекази для виплат зобов'язань за єврооблігаціями, хоча б для оплати купонних платежів, зокрема підприємствам-поручителям, материнські компанії яких перебувають в іноземній юрисдикції.

Контекст:

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за $1.

21 липня 2022 року регулятор знизив офіційний курс національної валюти із 29,25 грн за $1 до майже 36,57 грн за $1. У НБУ наголосили, що "такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу й населення і підтримати стійкість економіки в умовах війни".

Із 29 серпня 2023 року українські банки дістали дозвіл продавати населенню безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць без підтвердження підстав для цього.

Із 16 вересня Національний банк дозволив державним підприємствам і господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, переказувати кошти за кордон для розрахунків за кредитом або позикою, які було реструктуризовано на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України. Окрім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов'язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов'язань.

Із 3 жовтня 2023 року в НБУ вирішили перейти в режим керованої гнучкості обмінного курсу. Це має посилити стійкість валютного ринку й економіки, заявили у пресслужбі НБУ 2 жовтня. Після відмови від фіксованого курсу позиції гривні практично не зазнали змін, зазначив 3 жовтня Пишний. У МВФ 4 жовтня заявили, що підтримують рішення НБУ відмовитися від фіксованого курсу гривні.

Із 1 грудня Національний банк пом’якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.

У Національному банку України заявили, що можуть дозволити репатріацію "нових" дивідендів у межах пом'якшення валютних обмежень.