Розвиток морського коридору сприяє зниженню ставок фрахту, проте держава досі не долучилася до процесу страхування – "Forbes Україна"

"Різниця у вартості логістики між експортом через порти Польщі й українські морські порти – $100 за 1 т. Без українських портів експорт левової частки української металургії взагалі нерентабельний далі Східної Європи. До російського вторгнення через порти проходило понад 70% експорту й імпорту", – пояснило видання.

Forbes нагадав, що протягом перших тижнів роботи альтернативного морського коридору страховики його оцінювали дуже скептично. Ставки за страхування суден сягали 3–4% вартості вантажу, що дуже багато, розповідав виданню Іванов із BPG Shipping & Kronos Bulkers. Для порівняння: у травні під час роботи "зернового коридору" ставки на страхування були 0,75–1%.

"За останні два тижні ситуація змінилася. "Проблем зі страхуванням немає", – каже Іванов. За його словами, ставки за страхування скоротилися в середньому до 2% вартості вантажу, й уперше з’явилися так звані claim-бонуси, які дають змогу знизити ставки до 1,8%, якщо тривалий час не відбуваються надзвичайні події", – пише Forbes.

За даними видання, ставки за фрахт буквально за кілька тижнів упали з $52 за 1 т до $25–26. Окрім того, спочатку за фрахт доводилося платити додатково від $30 тис. до $200 тис. на тиждень на так звані CRU-бонуси. Це здорожчувало вивезення товарів іще приблизно на $5 за кожну тонну. Зараз додаткових плат немає.

"Іванов прогнозує подальше зниження ставок до 1,3–1,5% в найближчі тижні, що має суттєво наблизити вартість заходу в порти Одеси із заходом в румунську Констанцу – зараз ставки транспортування водним транспортом там сягають €15 за 1 т вантажу. Пропозиція суден поступово збільшується. Це має знизити вартість фрахту", – прогнозує видання.

Ще один чинник, який сприятиме розвитку нового маршруту, – запуск державного страхового фонду на $500 млн, який Мінекономіки анонсувало ще в серпні. Це дало б змогу здешевити фрахт приблизно на 10%, кажуть опитані Forbes експерти ринку.

"Проте далі розмов поки не зайшло. Кейси страхування ризиків від України невідомі", – зазначає Віктор Берестенко, президент Асоціації міжнародних експедиторів України", – резюмує видання.

Контекст:

17 липня країна-агресор РФ оголосила про вихід із "зернової угоди", яка діяла з 1 серпня 2022 року. Президент України Володимир Зеленський того самого дня надіслав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррішу та президенту Туреччини Реджепу Ердогану пропозицію продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.

У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди". Росія оголосила всі судна, що прямують в українські порти, законними воєнними цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські та окуповані українські порти).

Після цього РФ почала масовано обстрілювати інфраструктуру півдня України. Пошкоджено, зокрема, порти в Одесі, Рені та Ізмаїлі.

10 серпня Україна оголосила про тимчасові коридори для цивільних суден, які прямують у чорноморські порти та з них.

Першим судном, яке скористалося тимчасовим коридором, стало Resilient Africa. Воно вийшло з порту Чорноморськ 19 вересня із 3 тис. тонн пшениці на борту.